Реалізація плану енергостійкості у Києві передбачає не лише відновлення пошкоджених ТЕЦ та створення альтернативних джерел живлення, а й критичну необхідність посилення протиповітряної оборони для захисту нових енергооб’єктів. Проте успіх плану у 2026 році на 80% залежатиме від фінансової підтримки та політичної волі центральної влади.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів депутат Київської міської ради Богдан Чорній.
За його словами, ухвалення документа стало результатом компромісу між різними політичними силами у міській раді. Наразі план мають передати на затвердження уряду, після чого розпочнеться етап його фінансування та практичної реалізації.
"Далі цей документ буде відправлений до Кабінету Міністрів, і Кабінет Міністрів вже спільно з профільними міністерствами, з Радою національної безпеки та оборони, безпосередньо його має затвердити і далі покроково вже виділяти також гроші на його фінансування. По стану на сьогодні ми розуміємо, що міським бюджетом ми можемо профінансувати приблизно 20% від тих планів, які на сьогодні в ньому зазначені", — зазначив Чорній.
За оцінками міської влади, власних ресурсів столиці вистачить лише приблизно на п’яту частину запланованих заходів. Водночас бюджет може змінюватися протягом року, а кошти — перерозподілятися на пріоритетні напрями, зокрема на проєкти, передбачені планом енергетичної стійкості.
Депутат наголосив, що архітектура Києва, яка будувалася за принципом централізації, не дозволяє повністю перейти на малі когенераційні установки. Пріоритетом залишається відновлення ТЕЦ паралельно зі створенням "островів" живлення.
"Енергетичні експерти кажуть про те, що повністю перейти на когенераційні установки, які замінять наші теплоелектростанції, неможливо, тому що мер вже правильно коментував, що місто збудовано і запроектовано шляхом централізації... Наша задача — максимально сьогодні диверсифікувати. Сьогодні наш пріоритет — це все ж таки відновити централізоване теплопостачання і далі зробити таким чином для того, щоб централізоване електропостачання, теплопостачання і водопостачання мало альтернативні острови живлення. Тобто на базі цих об'єктів будуть створені альтернативні живильники", — пояснив політик.
Він наголосив, що одним із головних викликів залишається захист енергетичних об’єктів від можливих атак. За словами Чорнія, місто та центральна влада мають працювати разом із військовими, щоб посилити протиповітряну оборону столиці та створити надійний захист критичної інфраструктури.
Депутат підкреслив, що питання захисту інфраструктури має стати одним із ключових елементів плану, адже сучасна війна постійно змінюється, а технології атак удосконалюються. Тому системи оборони потребують регулярного оновлення та модернізації.
"Задача і центральної влади, спільно з міською владою зробити це таким чином, для того, щоб ці об'єкти, які будуть нові, створені щоб ми могли їх захистити. Оце самий головний пріоритет. Зараз важливо всім об'єднатися і скоординуватися з Міністерством оборони, з протиповітряними силами, з військовими для того, щоби працював купол над містом. Сьогодні РЕБ працюють, вони перехоплюють шахеди. Завтра РЕБ може вже той чи інший шахед може не бачити. Тому ми постійно маємо це оновлювати", — наголосив депутат.
За словами Чорнія, план енергетичної стійкості також містить конкретні строки виконання частини заходів. За ті пункти, які залежать від міської влади та виконавчих органів Києва, персональну відповідальність взяв на себе міський голова разом із профільними департаментами.
Водночас реалізація деяких пунктів залежатиме від центральної влади та міжнародних партнерів, адже саме від них очікується значна частина фінансування.
"По тим питанням, які залежать від Київської міської ради мер взяв на себе зобов'язання, він відповідає за виконання цих заходів. Ті заходи, які в плані зазначені виконавцями, по яким зазначена центральна влада та міжнародні інституції, ми, на жаль, не можемо нести повну відповідальність. Ми зараз маємо не шукати вину, ми зараз маємо об'єднатися і спільно з центральною владою готуватися до нових випробувань", — резюмував Богдан Чорній.
Що передувало
9 березня депутати Київської міської ради не зібрались для затвердження плану енергостійкості міста. Київський міський голова повідомляв, що міськрада має намір розглянути проєкт плану енергостійкості столиці саме цього числа.
Кличко наголосив, що комплексний план стійкості міста представили на нараді за участю фахівців енергетичної галузі, експертів енергетичної ради столиці та лідерів депутатських фракцій Київради. Цей документ було презентовано на засіданні Ради нацбезпеки і оборони.
Президент Володимир Зеленський заявив, що влада Києва не подала план стійкості на наступний опалювальний сезон, попри те, що уряд уже затвердив відповідні документи для регіонів. Він відвів на відповідну процедуру час до 10 березня.
Депутатка Київради від фракції "Європейська Солідарність" Людмила Ковалевська розповіла, що план енергетичної стійкості Києва потребує системного підходу та державної підтримки. Місто не може самостійно забезпечити повну готовність до опалювального сезону без координації з центральною владою.
10 березня Київська міська рада ухвалила план енергетичної стійкості столиці.
Реалізація комплексного плану енергостійкості Києва потребує значних фінансових ресурсів. Столиця готова виділити на ці цілі близько 20 мільярдів гривень, однак загальна вартість необхідних робіт становить приблизно 60 мільярдів гривень. Частину коштів планують залучити за рахунок міжнародної допомоги, адже низка міст-побратимів і партнерів уже висловили готовність підтримати столицю.
