Цього опалювального сезону Київ пережив один із найскладніших періодів за всю історію. Для забезпечення стійкості столиці на наступний опалювальний сезон необхідно відмовитися від застарілих календарних графіків на користь європейської моделі "тепло за потребою", а також терміново розпочати децентралізацію генерації через створення мережі автономних модульних котелень.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів експерт з теплопостачання Теплоенергетичного кластеру України Дмитро Новосад.
За його словами, сезон точно не можна назвати легким: кияни відчули на собі наслідки пошкоджень енергетичної інфраструктури, зокрема в періоди морозів, коли одночасно виникали перебої і з теплом, і з електроенергією. Це, на думку експерта, свідчить про недостатню стійкість системи до подібних загроз.
"Цей опалювальний сезон назвати легким точно не можна. Ми всі відчули цього року, які наслідки того, яка є наша система. Тобто в нас система, я вважаю, була не зовсім готовою з точки зору стійкості до таких викликів. Мабуть, на наступний сезон нам треба готуватися краще. Починати потрібно вже. Вже потрібно починати в першу чергу залучати експертів до розробки стратегії системи теплопостачання. Це має бути стратегія не тільки про найдешевше тепло, а в тому числі має бути акцент на стійкості цієї системи", — зазначив Новосад.
Новосад наголосив, що варто відійти від застарілої моделі, коли опалювальний сезон жорстко прив’язаний до календарних дат. Натомість система має бути гнучкою і орієнтованою на реальні потреби споживачів.
"Для Києва потрібно розроблювати нову стратегію... розділити Київ у систему постачання на кластери і для кожного кластера збудувати окреме додаткове джерело тепла. Це не говорить про те, що ми розвалимо цю систему, яка сьогодні в нас є. Ми говоримо про те, що ми створимо гібридну систему. Наш кластер запропонував для кожного кластера будувати свою модульну котельню. І якраз використання блочно-модульних котелень забезпечить от саме цю стійкість. Модульна котельня постачається своїм автономним генератором", — пояснив він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Він наголосив, що такий підхід дозволить уникнути ситуації, коли ураження одного великого об’єкта залишає без тепла значну частину міста. Додатково пропонується впроваджувати індивідуальні теплові пункти, які дадуть змогу мешканцям регулювати температуру в оселях відповідно до власних потреб.
"Система, коли ми маємо чітку дату включення центрального опалення і виключення опалення, вона не зовсім відповідає викликам сьогодення. Це не повинно бути так, як в Радянському Союзі було. Індивідуальний тепловий пункт дає можливість кожному споживачеві отримувати тепло тієї якості, якої він хоче. Тобто хтось сьогодні, там, 25 березня, хтось хоче ще грітися і мати в своїй квартирі 22°, а комусь задовольняє температура там 16°", — підкреслив фахівець.
За його словами, поєднання модульних котелень та когенераційних установок (які виробляють і тепло, і світло) є одним із реальних способів захистити критичну інфраструктуру та житловий фонд від масштабних відключень у майбутньому. Навіть у короткостроковій перспективі — за 6-8 місяців — можна досягти відчутного прогресу, якщо розпочати проєктування і реалізацію вже зараз.
"Це точно може врятувати нас від масштабних відключень. Вже не буде такого лавиноподібного відключення, коли в один день відключається все. Коли ми робимо розподілення джерела енергії, ми зробимо систему невразливою від однієї точки. Фінансувати треба не тільки відновлення ТЕЦ наших, які постраждали. А ще треба фінансувати, вкладати кошти в стійкість системи теплопостачання. Це в тому числі блочно-модульні котельні або когенераційні установки", — зазначив Новосад.
"Апостроф" повідомляв, що інфраструктура ЖКГ в Україні, зокрема тепломережі, перебуває в критичному стані через багаторічне недофінансування та зношеність. Локальні аварії, як нещодавня під мостом Патона в Києві, стають наслідком не лише обстрілів, а й хронічного ігнорування капітальних ремонтів — міські бюджети спрямовуються на видимі для виборців проєкти, тоді як підземні комунікації залишаються без належного оновлення.
Підготовка Києва до наступного опалювального сезону опинилася під загрозою через бюрократичні перепони та відсутність необхідних змін у законодавстві. План енергетичної стійкості столиці вартістю близько 60 млрд грн (5,4 млрд євро) наразі став предметом політичних суперечок між центральною та місцевою владою, що затримує реальні роботи зі встановлення генеруючих потужностей.
