У разі надзвичайних ситуацій Київ не планує примусової евакуації населення, а залучатиме пункти незламності та заклади соціального захисту для допомоги маломобільним громадянам. Мешканцям столиці радять готуватися до найгіршого сценарію розвитку подій під час наступної зими, зокрема створювати запаси їжі та води.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів депутат Київради від фракції "УДАР" Володимир Бондаренко.
За його словами, житлові будинки та мешканці столиці також мають самостійно готуватися до можливих аварійних ситуацій. Для цього киянам радять мати запаси води та їжі, яка не потребує приготування, а ОСББ та інші балансоутримувачі можуть скористатися міськими й державними програмами для встановлення альтернативних джерел генерації.
Бондаренко зазначив, що з 12 тисяч житлових будинків Києва близько 2,5 тисячі вже скористалися такими програмами для модернізації або встановлення генеруючого обладнання.
"Я закликав би, насправді, готуватися до найгіршого сценарію. Будемо сподіватися, що дійсно його не буде, але треба мати і запас, відповідно, води, і запас певної їжі, яка не потребує там приготування тощо. Знову ж таки, ми повертаємося до тих же пам'яток, до тих же інструкцій, які були і на минулу зиму. Зараз не йде мова про якусь глобальну або там велику евакуацію", — наголосив депутат.
Він пояснив, що списки маломобільних людей у Києві справді актуалізують. Це необхідно для того, щоб у разі тривалого відключення електроенергії місто знало, де проживають люди, які не можуть самостійно спуститися за водою чи їжею.
За словами Бондаренка, примусової евакуації таких людей не планується. У разі виникнення нештатної ситуації їм можуть запропонувати тимчасово переміститися до закладів соціального забезпечення, де буде організовано харчування, медичний догляд та проживання.
Водночас у Києві готують до осінньо-зимового періоду понад 3000 пунктів незламності. Ними зможуть користуватися мешканці столиці у разі тривалих перебоїв з електроенергією чи іншими комунальними послугами. За його словами, міські служби мають чіткий алгоритм дій на випадок пошкодження об'єктів теплопостачання під час сильних морозів.
Він пояснив, що у разі тривалого припинення подачі тепла воду з внутрішньобудинкових систем мають злити, щоб уникнути замерзання та розриву комунікацій.
"Протокол зрозумілий, дуже чіткий, і по команді міста вони мають зливати воду безпосередньо, аби уникнути замерзання комунікацій і подальшого їх розриву. Як тільки об'єкт ремонтується, подається теплоносій, також є протокол для того, аби цей теплоносій потрапив до житлового будинку. Єдине, що на це потрібно від 6 до 72 годин, в залежності від районів і в залежності від конструкції інженерних мереж у житлових будинках. Тому час різний, але, як правило, подача теплоносія поновлюється протягом 24 годин", — розповів депутат.
За його словами, магістральні трубопроводи в Києві розташовані нижче рівня промерзання ґрунту, тому навіть за сильних морозів ризик масштабного замерзання міських тепломереж залишається контрольованим.
Бондаренко зазначив, що місто поступово збільшує частку розподіленої генерації, однак повністю замінити централізовану систему теплопостачання технічно неможливо.
За його словами, особливу увагу приділяють районам, які перебувають під підвищеною загрозою російських атак. Там намагаються створити своєрідні автономні "енергоострови", які дозволять підтримувати роботу критичної інфраструктури у разі пошкодження основних енергетичних об'єктів.
Він додав, що через масштабний дефіцит фінансування на державному рівні Київ змушений значною мірою розраховувати на власні кошти, донорську допомогу, кредити та підтримку міжнародних партнерів. За словами депутата, цих ресурсів має вистачити для виконання більшої частини плану стійкості столиці у 2026 році.
"Апостроф" повідомляв, що Київ може не встигнути на 100% підготуватися до опалювального сезону. Місто вже виділило 16,5 млрд грн на підготовку до зими, однак держава не виконала домовленість про фінансування за принципом 50 на 50.
