Після зимового періоду в Україні різко погіршився стан дорожнього покриття. Це пов’язано не лише з погодними умовами, а й із хронічним недофінансуванням та відсутністю системного підходу до утримання інфраструктури.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів президент Національної спілки проєктної справи Віктор Лещинський.
За його словами, цьогорічна зима була аномальною: сильні морози, які сягали близько -30°C, суттєво вплинули на стан доріг. Асфальт має пористу структуру, вбирає вологу, яка під час замерзання розширюється і руйнує покриття зсередини. Саме це призвело до масового утворення ям не лише у Києві, а й по всій країні.
Він зазначив, що впродовж останніх чотирьох років війни фінансування обмежувалося переважно поточним (ямковим) ремонтом. Водночас капітальні роботи — реконструкція, впровадження нових стандартів і матеріалів — потребують мільярдних інвестицій, яких бракує.
"За останні чотири роки війни фінансування було лише поточного ремонту, який не дозволяє капітальних вкладень. Тобто поточний ремонт — це ямочний ремонт, який ми бачимо і наразі в місті Києві зараз прибирають ці глибокі ями і ремонтують по всім. Капітальні вкладення, тобто капітальний ремонт реконструкції, вони доволі фінансово ємкі, доволі дорогі роботи. Це ми говоримо про мільярдні вкладення, яких наразі достатньо не хватає не в Україні, в тому числі і в столиці", — пояснив Лещинський.
Попри складну ситуацію, галузь поступово оновлюється. В Україні впроваджуються нові стандарти і технології, зокрема використовуються сучасні домішки до асфальту, які підвищують його міцність і стійкість до температурних коливань. Проте без належного фінансування ці інновації не дають повноцінного ефекту.
Особливе занепокоєння викликає стан мостів через Дніпро у місті Київ. За словами експерта, такі об’єкти, як міст Патона, міст Метро та Південний міст, потребують негайних мільярдних інвестицій і запровадження обмежень руху, адже численні обстеження підтверджують їхній критичний стан.
"Особлива увага — це мости через річку Дніпро. Їх стан доволі буває жахливим, це мост метро, мост патона, південний міст. Вони мають вже, по чотири-п'ять, а може і більше обстеження і заключення експертних установ щодо вже руйнівної ситуації на цих мостах. І, можливо, необхідно з експлуатантами робити якісь обмеження руху по цим мостам, тому що стан таких мостів доволі плачевний", — наголосив фахівець.
Порівнюючи українські дороги з європейськими, експерт зазначає, що головна різниця полягає не стільки в технологіях, скільки в системному підході. У країнах Європи дороги часто передані в управління приватним компаніям за контрактами, які чітко визначають відповідальність за їхній стан. Там діють механізми контролю якості, штрафів і регулярного обслуговування, а також широко застосовується державно-приватне партнерство.
В Україні ж такої системності поки бракує. Відповідальність за дороги формально покладена на експлуатуючі організації, на балансі яких вони перебувають — залежно від їхнього значення (державного, міжнародного чи місцевого).
"Всі дороги мають бути на балансі у певної служби. І експлуатант несе повну відповідальність щодо експлуатації, утримання доріг того чи іншого значення і відповідальність за ДТП, за певні великі бувають авіакатастрофи на дорогах. То звісно, через судову експертизу, через юридичні інструменти треба до відповідальності притягувати іменно експлуатанта доріг", — зазначив він.
"Апостроф" повідомляв, що міст Патона в Києві вже тривалий час перебуває в непрацездатному (п’ятому) стані, вичерпавши всі гарантовані запаси міцності. Його експлуатація відбувається поза будь-якими гарантіями безпеки, і жоден фахівець не може стверджувати, що споруда простоїть навіть наступний день.
Корозія окремих елементів мосту Патона у Києві сягає 80–100%. Це потребує щоденного моніторингу та розробки плану повного виведення споруди з транспортної системи міста. Попри статус пам’ятки архітектури та величезну вартість реставрації, що оцінюється в сотні мільйонів євро, подальше зволікання загрожує раптовою втратою несучої здатності об'єкта та масштабною транспортною катастрофою.