Собівартість перевезень у київському громадському транспорті в кілька разів перевищує чинний тариф, що створює критичне навантаження на міський бюджет. Попри тривале стримування ціни на рівні 8 грн, столична влада готується до перегляду вартості проїзду, оскільки амортизаційні витрати та обслуговування інфраструктури потребують мільярдних інвестицій.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів урбаніст та співзасновник громадської організації "Пасажири Києва" Олександр Гречко.
Експерт зазначив, що реальна вартість однієї поїздки в метрополітені становить понад 43 грн, тоді як у наземному транспорті вона перевищує 23 грн. Різниця пояснюється різними методиками розрахунку, зокрема врахуванням зносу тунелів і техніки в підземці.
"Метро — 43 грн 68 коп. за поїздку, на залізниці — 88 коп. за поїздку. Наземний транспорт — 23 грн 20 коп. за поїздку. Та суттєва різниця пояснюється різними методиками розрахунку у метрополітені. Амортизація — це зношення техніки та тунелів, яке є джерелом інвестицій і становить близько 6 млрд грн на рік", — зазначив Олександр Гречко.
Він додав, що для киян заяви про можливе підвищення тарифів стали несподіванкою, адже раніше міська влада обіцяла не змінювати ціни до завершення воєнного стану. Водночас підвищення вартості проїзду назріло вже давно, оскільки тариф не переглядався з 2018 року.
На думку експерта, разом із можливим зростанням цін місто має запропонувати нову, більш гнучку тарифну систему — із різними видами проїзних (денними, місячними, річними) та інтеграцією всіх видів транспорту, включно з маршрутками і міською електричкою. Це дозволило б створити єдину зручну систему пересування.
"Просто піднімати вартість проїзду — це означає, що люди будуть трохи більше платити, але все одно з таким поганим транспортом, непередбачуваним, якого недостатньо на вулицях. Людина все одно буде відкладати кошти, щоб купити автомобіль, але це шлях у нікуди, тому що це шлях у затори. Тому підвищення вартості проїзду без покращення реального комунального транспорту — це шлях у нікуди", — підкреслив він.
Він зазначив, що хоча Київ уже випереджає деякі європейські міста за вартістю проїзних, якість транспорту поки відстає. Для змін потрібні як інвестиції в інфраструктуру (оновлення рейок, контактної мережі, пріоритет громадського транспорту на дорогах), так і політична воля.
Окремою проблемою залишається сектор приватних перевізників. Урбаніст наголосив, що місто дозволило маршруткам підняти вартість проїзду до 20 грн, проте не вимагає від них дотримання інклюзивності чи запровадження безготівкової оплати. Це призводить до функціонування значного обсягу необлікованої готівки.
"Відповідно, місто дозволило підвищити вартість проїзду, збирати більше готівки, яка не обліковується, але водночас не вимагає від перевізників дотримуватися вимог договорів, які вже є. Чому це питання виникає і чому це так відбувається? Тому що це необлікована готівка, яка може йти корупційними напрямками, і в цьому місто, на жаль, зацікавлене і не хоче все змінювати", — зазначив Гречко.
"Апостроф" повідомляв, що Київський метрополітен остаточно перейшов на безготівкову оплату проїзду, закривши останні каси, де квитки можна було придбати за готівку. Столиця продовжує курс на цифровізацію транспортної системи, що дозволяє суттєво знизити витрати на адміністрування платежів та інкасацію, попри певні незручності для прихильників традиційних розрахунків.
