Проблему заторів на київських мостах можна розв'язати організаційними заходами — забезпечити пріоритетний рух громадського транспорту та збільшити кількість автобусів і тролейбусів.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів співзасновник громадської організації "Пасажири Києва" Олександр Гречко.
За словами транспортного експерта, наразі немає офіційних пропозицій щодо обмеження руху приватних автомобілів через мости залежно від типу транспортного засобу чи останньої цифри номерного знака. Попри затори, ситуація поки не потребує таких заходів, за винятком випадків, коли обмеження необхідні з міркувань безпеки.
Гречко наголосив, що першочерговим завданням міської влади має бути належна організація руху громадського транспорту. Зокрема, необхідно забезпечити дотримання правил користування смугами для автобусів і тролейбусів, щоб громадський транспорт не стояв у заторах разом із приватними автомобілями.
"І загалом потрібно з точки зору міської влади лише налаштувати роботу громадського транспорту, щоб він рухався по смугах громадського транспорту і тими смугами громадського транспорту не їздили приватні автомобілі. Тобто щоб люди, які їдуть в тролейбусах, автобусах з правого на лівий берег, вони не стояли в заторах. Поки що це, по суті, єдине, що треба таке організаційне зробити саме на мостах", - сказав він.
Чому в Києві виникають затори на мостах
За словами Гречка, проблема заторів між берегами існувала ще до повномасштабного вторгнення. Її головні причини — недостатня кількість мостів і маятниковий рух: уранці мешканці лівого берега їдуть на роботу до центру та на правий берег, а ввечері повертаються додому.
Він підкреслив, що стратегічно проблему можна розв'язати завдяки децентралізації та створенню нових робочих місць на Лівому березі, а також наданню переваги громадському транспорту.
За його словами, місту необхідно заздалегідь підготувати алгоритми дій, які дадуть змогу уникнути повного транспортного колапсу в разі пошкодження мостової інфраструктури.
Як покращити транспортне сполучення між берегами
Серед пропозицій громадської організації — збільшення кількості автобусів і тролейбусів, які курсують між правим і лівим берегами. Гречко пояснив, що в Києві достатньо автобусів, однак бракує водіїв. Тому він пропонує залучати працівників тролейбусних і трамвайних депо, які мають відповідну категорію водійських прав, а за потреби — організовувати їхнє навчання.
Також, за словами експерта, у разі пошкодження частини мосту внаслідок російської атаки необхідно організовувати рух тією частиною, яка залишилася неушкодженою. Це дало б змогу не перекривати міст повністю, хоча його пропускна здатність і була б меншою.
Окремо Гречко звернув увагу на необхідність змінити умови дії разового квитка в київському громадському транспорті. За його словами, квиток вартістю 30 гривень має діяти протягом певного часу, наприклад 45 хвилин. Це дозволило б пасажирам, які через повітряну тривогу змушені залишити метро, пересісти на автобус без повторної оплати проїзду.
"Для автобусів, яких у нас є вдосталь, потрібно залучати водіїв з тролейбусних, трамвайних депо, якщо вони мають таку категорію. Якщо вони не мають таку категорію, донавчати. Потрібно дуже важливе рішення, щоб оцей разовий квиток, який зараз є за 30 гривень у Києві, він мав термін дії, тобто 45 хвилин. Тому що людина, яка на лівому березі сіла на метрополітен, її висадили на наступній зупинці в разі повітряної тривоги, і, відповідно, вона може пересісти на альтернативний автобус і знову має заплатити 30 гривень. Щоб таких переплат не було, місто має забезпечити таку тривалість квитка", — пояснив фахівець.
"Апостроф" повідомляв, що російські атаки на транспортну інфраструктуру Києва, зокрема удари по Південному мосту, можуть мати на меті не стільки знищення об'єктів, скільки порушення сполучення, створення заторів і паніки серед мешканців столиці. Водночас альтернативні маршрути, зокрема Київська міська електричка та метрополітен, допомагають місту підтримувати транспортне сполучення.
