За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я майже 4 мільярди людей у світі страждають від захворювань ротової порожнини — головним чином карієсу. В Україні, за даними досліджень, його поширеність коливається від 42% до 96% залежно від віку, регіону та стану здоров'я.
Як скоротити масштаби захворювань ротової порожнини, розповів Олег Рубан, стоматолог-хірург з дев'ятирічним стажем та автор низки наукових публікацій. Він впевнений, що найбільше цьому сприятимуть три фактори: раннє виявлення захворювань, профілактичні візити до стоматолога та контроль стану здоров'я пацієнтів з груп ризику.
У своїй науковій роботі, опублікованій у фаховому виданні "Клінічна та профілактична медицина", він провів аналіз ключових показників стоматологічної допомоги в Україні та вивчив статистику рівня карієсу та захворювань пародонту.
Доктор Рубан у своєму дослідженні виявив кілька загальних проблем: профілактика захворювань ротової порожнини в Україні, на жаль, залишається фрагментарною, фінансування з бюджету спрямоване переважно на лікування, а єдиних стандартів раннього виявлення та роботи з групами ризику, які діють наразі, недостатньо. Як результат, такий стан речей сприяє збільшенню ускладнених випадків і збільшує навантаження на систему охорони здоров'я.
Для розв'язання проблеми Олег Рубан розробив власну модель профілактики стоматологічних захворювань серед дорослого населення на базі Державної наукової установи "ЦІТОЗ" та оприлюднив її в Ukrainian Dental Almanac.
В її основі полягає оцінка індивідуального стоматологічного ризику пацієнтів та їх поділ на групи спостереження з різними частотами профілактичних візитів. Для кожної групи застосовується власний календар оглядів та спеціальні алгоритми проведення консультацій - на думку лікаря, це краще мотивуватиме людей стежити за ротовою порожниною і відвідувати стоматологів.
Автор дослідження також пропонує розподіляти конкретні завдання між терапевтами, хірургами та гігієністами, щоб пацієнт мав послідовний маршрут і план дій. Модель Олега Рубана доповнює внутрішній моніторинг, що дозволяє відстежувати динаміку стану ротової порожнини пацієнта та своєчасно коригувати план спостереження.
Пілотне впровадження моделі в "ЦІТОЗ" вже показало: кількість профілактичних візитів зросла, а кількість екстрених звернень та кількість ускладнених випадків зменшилася.
Модель профілактики стоматологічних захворювань Рубана зацікавила і його інтернів під час навчання, що допомагає формувати у молодих спеціалістів культуру профілактично орієнтованого підходу та сучасного аналізу клінічних ситуацій. А згодом його підхід став застосовуватися у відділенні під час роботи з пацієнтами групи ризику.
"Стоматологія має робити так, щоб людина якомога рідше стикалася з болем та екстреними ситуаціями. Задля цього й створюються профілактичні моделі", — наголошує лікар.
Використання моделі Олега Рубана відкриває для української стоматології нові довгострокові можливості від формування у пацієнтів культури раннього звернення до стоматологів до зниження потреби у складних втручаннях. У перспективі напрацювання лікаря та його модель можуть стати основою для національних стандартів профілактики захворювань ротової порожнини та дозволити клінікам працювати в режимі планової підтримки здоров'я, що змінює весь процес стоматологічної допомоги в країні.
