У київському арт-просторі Tloom, де раніше проходила виставка-інсталяція "Рінг", відбулася експозиція художниці Сіяни Лу "Де-Реконструкція" – проєкт про внутрішню трансформацію, досвід втрати, напругу життя під час війни та спробу зібрати себе після моменту, коли "старі конструкції більше не тримають".
Виставка стала продовженням особистого і творчого переосмислення, яке художниця переживає після початку повномасштабного вторгнення.
До 2022 року творчість Сіяни Лу (Світлани Лодіної) була ближчою до реалістичного живопису, однак війна радикально змінила її художню мову, емоційний стан і сам підхід до мистецтва.
Я не можу відокремити пережите від творчості – воно завжди переходить у полотно.
Я дуже чутлива людина, і це безпосередньо впливає на живопис. Я не можу створити щось, що не відповідає моєму стану.
Продовження після рекламиРЕКЛАМАНавіть коли я хочу зробити щось світле, внутрішній стан все одно проявляється в кольорах і формі.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Читайте також: "Весняна сотня картин": у Flowerbed Gallery відкрились нові Вільні Стіни.
Свій творчий шлях авторка розпочала ще у 1996 році з дизайну жіночого одягу. Понад 16 років вона працювала з текстилем, формою та ручною працею, а згодом відкрила для себе олійний живопис.
Дизайнерський досвід, окрім імітації стібків на одному з полотен, яскраво проглядається в структурності картин, роботі з фактурою, геометрією та композицією.
З початком повномасштабного вторгнення мистецька діяльність стала на паузу:
На початку повномасштабного вторгнення я провела два тижні в окупації. В той момент вважала, що мистецтво недоречне та неактуальне. Втративши натхнення, переповнена болем та розпачем, їду на свою батьківщину працювати санітаркою.
Пів року у лікарні доглядаю військових, поранених.
Мисткиня також пояснила:
Це був дуже важкий період, але водночас я відчувала, що іноді, коли сам у кризі, найкраще, що можна зробити – це допомагати іншим.
Пізніше Сіяна Лу повернулася до Ірпеня, де доглядала хвору матір і пережила її втрату.
Лише у лютому 2023 року я наважилася піти до полотна. І це було недарма.
Картини з'являються як водоспад. Швидко та імпульсивно. Вони складаються у триптихи, поліптихи, формуючи єдине цілісне зображення.
Так виникли серії "Течія", "Етно", "Попкорн", "Смуга", "Напруга" та "Деконструкція". Остання стала центральною для виставкового проєкту в Tloom.
У роботах серії "Де-Реконструкція" художниця свідомо обмежує себе трьома основними кольорами – червоним, чорним і білим. Вони не мають чіткого символізму: в них можна побачити кров, землю, темряву блекаутів і водночас ясне небо.
Геометрія робіт нагадує боротьбу, спротив, розрив та об'єднання.
Смугасті елементи, які часто зустрічаються, зміна емоційного стану.
Сама художниця описує проєкт як "спробу зібрати себе після моменту, коли все розсипалось". За її словами, це не історія про відновлення, а радше про перебудову людини після пережитого досвіду.
Ці переживання Сіяна Лу транслює в своєму вірші, який виступає певним синопсисом експозиції:
І від цих почуттів різнобічних
Роздирається все на шматки.
І здаються страждання вічними
але смугу ми маємо пройти.
Чорно біле, таке чорно-біле.
Майже в кожного зараз життя
Мов Вугілля душа обгоріла
І байдужим стаєш до буття.
Важливою частиною практики Сіяни Лу є не лише живопис, а й фізична робота з матеріалом.
Я виросла у тата в майстерні. Постійно робила меблі для пупсів.
Художниця самостійно створює підрамники, працює з деревом і конструює об'єкти для своїх робіт, продовжуючи власний досвід ручної праці та дизайну.
"Де-Реконструкція" стимулює за різних зовнішніх обставин, на які не можеш вплинути, шукати нестандартні рішення, адже ситуації також вимагають нових форм.
Нагадаємо, PinchukArtCentre представив проєкт "Тиха тривка радість" на Венеційській бієнале.
Цікаві новини для вас:
- У Києві відкриють музей Івана Марчука: деталі.
- "Палітра пам'яті": матері загиблих азовців розповіли свої історії через картини.
- До 80-річчя Анатолія Криволапа у Львові відкриють виставку "Першообрази".
