У Києві в арт-просторі Tloom, де раніше пройшла експозиція про різні погляди чоловіків та жінок на кохання, відкрилась виставка Сергія Бурлаки "Рінг", яка досліджує деструктивний експресіонізм та взаємодію з матерією полотна. Повідомляє Апостроф.
Проєкт є логічним продовженням попередньої просторової інсталяції митця "Портал", що експонувалась у Flowerbed Gallery. Якщо раніше Сергій досліджував "природній" розріз полотна як образ порталу, який "настільки акуратно зроблений, що наче сам виник", то тепер він переходить до протилежного підходу – руйнування через інтенсивну дію.
Читайте також: Від ліногравюри до діджиталу: на Золотих воротах відкрилася експозиція "Неографіка" – фоторепортаж.
У новій серії робіт Бурлака використовує деструктивний експресіонізм як спосіб реакції на сучасний контекст, зокрема розвиток алгоритмів і нейромереж. За його словами, вони дедалі точніше імітують художників, фактично привласнюючи їхню візуальну мову.
Я руйную полотно, тому що це мій протест алгоритмам. Алгоритми зараз намагаються копіювати художників й дуже вдало їх підроблюють.
Продовження після рекламиРЕКЛАМАМоя ідея – те, що вони не можуть руйнувати, тому що алгоритми задумані для того, щоб створювати. А я беру і руйную: моя експресивність настільки сильна, що полотно не витримує.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Полотно руйнується під навантаженням не як спецефект, а як прямий результат інтенсивної роботи. Важливо, що цей процес контрольований: композиція вибудовується навколо центру, куди спрямовані основні "удари".
Це не імітація. Раніше я щось підрізав, підшкрябував, але це неправильно. Треба писати так, щоб полотно "гуділо": ти маєш стояти, ходити, відходити, має бути драма. Все впливає – емоційність впливає на техніку, на колір.
Попри хаотичність, у роботах зберігається структура – темні фони, світлі фігури, виділені елементи.
Алгоритм може підроблювати художників і краде їхні образи. Він сам нічого не створює. У мене є від цього агресія, і я її проявляю.
Алгоритм не вміє руйнувати. Його не створювали для цього. Це і є захист від підробки.
Окремим просторовим рішенням стає ринг – метафора боротьби, в якій художник взаємодіє з полотном як із суперником. Ідея цього елементу належить куратору Ендрю Подкові, який запропонував її після перегляду відео процесу створення робіт.
Процес створення робіт є фізичним і майже перформативним. Сергій Бурлака відмовляється від попередніх спроб імітації руйнування і переходить до прямої дії, де матеріал реагує на силу жесту.
Особливу роль відіграє стан художника: він свідомо моделює внутрішню напругу, що впливає на рух, колір і саму манеру письма. У цьому стані, за його словами, він працює інакше і навіть не впізнає власну практику.
Я це контролюю. Бо якби не контролював – все було б однаково розірване. А тут є центр, є удари по центру. Це як удар по супротивнику: в мене є головне – і туди йдуть удари.
Я уявляю, що моя робота настільки інтенсивна, що зараз все порветься. Коли я це уявляю, у мене змінюється стан: я стаю іншим художником, це нова іпостась, новий метод. Я себе не впізнаю.
Важливим елементом проєкту стає тілесне входження в роль. Під час створення робіт митець використовує боксерську атрибутику і фактично переносить себе в стан бійця:
Це все по-справжньому: я в капі, рукавицях, боксерській формі. Я рік займався боксом, тому одягнув капу – це допомагає для емоцій. Я уявляю себе в цьому стані, як персонажа. Як актор, який входить у роль. Ти собі це дозволяєш й знімаєш рамки.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Документування процесу стає частиною проєкту. Відео, яке можна переглянути в просторі експозиції, функціонує як фіксація перформансу, що дозволяє побачити найважливіше – метод, а не лише результат. Таким чином поєднуються різні медіуми – живопис, інсталяція та перформанс.
У центрі всього – ідея, тоді як медіуми залишаються лише інструментами її реалізації. Деструктивний експресіонізм у цьому контексті постає як спосіб не лише художнього висловлювання, а й спротиву.
Виставку можна відвідати в Арт-простір Tloom до 14 квітня за адресою Ярославська 26.
Раніше в арт-просторі Tloom пройшла персональна виставка мисткині Діани Чмих "Я хочу бачити світло" з роботами, створеними тілом і його частинами.
Цікаві новини для вас:
- PinchukArtCentre презентував нові виставки "Радість" і "Не питаючи дозволу" – чому варто піти.
- "Я сколихнув цей світ": у Києві відкрилася масштабна виставка до 90-річчя Івана Марчука.
- "Моє божественне": виставка Любові Григоренко демонструє шлях до прийняття через релігійні образи.
