Міністерство культури України та Міністерство закордонних справ України виступили зі спільною заявою через включення фільму Іллі Хржановського "DAU" до основного конкурсу 83-го Венеційського міжнародного кінофестивалю. Стрічка змагатиметься за головну нагороду фестивалю – "Золотого лева".

Українські відомства наголосили, що Венеційський кінофестиваль є однією з найвпливовіших кінематографічних платформ світу, тому його рішення мають значний вплив на міжнародне сприйняття культурних проєктів.

У Мінкульті та МЗС зазначили, що включення "DAU" до конкурсної програми викликає "глибоке занепокоєння", оскільки Росія продовжує повномасштабну війну проти України, руйнуючи українські міста, культурну спадщину та національну ідентичність.

Читайте також: Оскар росіянина за фільм "Містер Ніхто проти Путіна" зник в аеропорту.

Українська сторона заявила, що поважає кураторську незалежність фестивалю та його мистецькі рішення, однак вважає неправильним розглядати культуру виключно з художньої точки зору, не враховуючи джерела фінансування проєкту та його зв'язки з російською державою:

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Росія давно використовує культуру як інструмент державної політики та гібридної війни. Для Кремля культура є способом повернути санкційним особам респектабельність, якої вони позбулися через політичні рішення; легітимізувати свою присутність там, куди не можуть дістатися його танки; а також привласнити історію тих самих земель, які він прагне стерти.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

У відомствах нагадали, що Україна разом із міжнародними партнерами вже неодноразово порушувала питання повернення Росії на міжнародні культурні майданчики. Зокрема, у березні українська сторона висловлювала занепокоєння щодо повернення Росії на Венеційську бієнале.

Також у заяві згадується позиція Європейської комісії від 21 липня 2026 року. Там наголосили, що культурні заходи, які фінансуються ЄС, "мають забезпечувати дотримання демократичних цінностей, яких у сучасній Росії не поважають".

Окремо українські відомства звернули увагу на історію створення "DAU" та людей, пов'язаних із проєктом.

Фільм фінансував російський бізнесмен Сергій Адоньєв, який перебуває під санкціями США та України та, за даними української сторони, має зв'язки з режимом Володимира Путіна.

Режисер Ілля Хржановський раніше очолював культурний проєкт, профінансований російськими олігархами, пов'язаними з Кремлем. Проєкт зазнав критики з боку українських та міжнародних інтелектуалів.

Виконавець головної ролі у "DAU" Теодор Курентзис отримав російське громадянство, надане Володимиром Путіним. Його музична діяльність також розвивалася за фінансової підтримки підсанкційних російських державних банків та державних культурних інституцій. Через ці зв'язки низка європейських культурних установ скасувала його виступи та припинила співпрацю з ним.

Фільм побудований навколо образу радянського фізика Льва Ландау та життя людей у вигаданому радянському науковому інституті. Для зйомок у Харкові створили величезну декорацію, яка відтворювала радянське середовище, а актори та учасники проєкту протягом тривалого часу жили за правилами цієї змодельованої реальності.

Нагадаємо, росіянин опинився серед головних переможців Каннського кінофестивалю.

Кадр зі стрічки "DAU"
Фото: Coproduction Office

Окрему увагу Україна звернула на місце зйомок "DAU". Фільм створювали у Харкові у 2008–2011 роках. На думку української сторони, місто у стрічці показане винятково крізь радянську оптику, без належного відображення його власної історії та ідентичності.

У МЗС та Мінкульті наголосили, що це особливо важливо в умовах повномасштабної війни, адже Харків сьогодні регулярно зазнає російських ракетних, дронових та бомбових атак.

Особливо болісним є той факт, що фільм зняв режисер із держави-агресора, а місцем його зйомок стало місто, яке нині зазнає постійних російських ракетних, дронових та бомбових атак.

Нагадаємо, дебютна стрічка українського актора та режисера Павла Шпегуна також увійшла до програми конкурсу.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Українська сторона підкреслила, що не закликає до цензури культури чи митців. Натомість Київ закликає міжнародну культурну спільноту враховувати політичний та фінансовий контекст російських культурних проєктів.

Ми не закликаємо до цензури культури чи митців. Ми закликаємо Венеційський міжнародний кінофестиваль та ширшу культурну спільноту усвідомити, як Росія перетворює культуру на інструмент своєї гібридної війни, і припинити сприймати підтримані Кремлем культурні проєкти як політично нейтральні.

Також Міністерство культури та МЗС закликали міжнародні культурні платформи проводити належну перевірку проєктів, пов'язаних із Росією, щоб вони не використовувалися для легітимізації держави-агресора під прикриттям свободи мистецтва.

Раніше ми розповідали, що пісню російської співачки Монєточки використали в новій частині "Людини-павука".

Цікаві новини для вас:

Завантаження...