Масований ворожий удар по складах медикаментів у Києві спричинив збитки на понад 100 мільйонів доларів та знищення сотень тонн ліків. Однак наразі дефіциту базових фармацевтичних препаратів у столиці не спостерігається.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла депутатка Київської міської ради, юристка у галузі медичного права та міністерка охорони здоров'я України у 2019–2020 роках Зоряна Скалецька.
За її словами, наразі сигналів про дефіцит ліків у столиці немає ні від пацієнтів, ні від лікарів, які надають амбулаторну допомогу та виписують рецепти. Водночас у деяких аптеках люди почали масово скуповувати препарати без реальної потреби.
"Люди, як в якійсь такій панічній атаці змітають з полиць магазинів муку, крупу, макарони, так само, каже, і в нас. Просто масово щось скуповують, причому потреби чи загрози, що такого чогось немає. Це власне була думка вчора працівників фармацевта в аптеці", — сказала вона.
Скалецька наголосила, що у Києві працюють як великі приватні аптечні мережі, так і невеликі приватні та комунальні аптеки. Тому говорити про проблеми з доступом до базових і найбільш необхідних препаратів наразі не варто.
Водночас пацієнтам, які регулярно приймають імпортні препарати, за її словами, варто мати певний запас ліків, оскільки їхня доставка передбачає транспортування на склади, митне оформлення та подальше розвезення аптеками.
"Для таких пацієнтів, звичайно, рекомендовано хоча би там на місяць мати запас. Тут не йде мова про на піврічні і річні, тому що йде мова про зберігання і про кошти, звичайно. Але перестрахуватися можна. Загалом, для найбільш важливих ліків, котрі на сьогодні приймають пацієнти, альтернатива є і українських виробників. Отже, ті, що дистриб'юторами завозяться з закордону імпортні препарати, мають можливість бути заміненими або заміщеними іншими ліками. Тому говорити про сьогодні про дефіцит не варто", — зазначила вона.
За словами експертки, фармацевтичні склади мають особливі вимоги до зберігання препаратів. Для багатьох ліків необхідно дотримуватися холодового ланцюга, а окремі склади мають додаткові вимоги та повинні бути сертифікованими.
Скалецька зазначила, що постраждалі склади можуть бути важливою частиною загальної логістичної системи, адже Київ використовується не лише для забезпечення столичних закладів, а й як логістичний центр для інших регіонів України.
"Тобто далі мова йде про те, що такі склади на сьогодні теж постраждали. Це означає, що це набагато може бути більший спектр охоплений. Але в даній ситуації, звичайно, в нас є на сьогодні можливість, а достатньо багато є по Україні таких складів, котрі мають температурні режими. Плюс аптечні приміщення також мають мати такі облаштовані, як не приміщення, то хоча би холодильники. Тобто на сьогодні, я думаю, що в них є можливість, якщо ми кажемо про певну межу, а диверсифікувати ризики і розвести їх по іншим складам, де точно існують", — сказала вона.
Вона також пояснила, що через війну фармацевтична логістика вже частково перебудувалася за принципом доставки невеликими партіями. Особливо це стосується прифронтових областей, де такі схеми фактично працюють уже тривалий час.
За словами Скалецької, дистриб'ютори вже мають враховувати ризики атак на склади, оскільки утримання великих запасів імпортних препаратів є дороговартісним. Водночас вона вважає, що українські виробники можуть частково забезпечити потребу в препаратах, які потенційно можуть стати дефіцитними.
Стосовно ризиків для пацієнтів із критичними станами Скалецька зауважила, що такі препарати закуповуються централізовано та використовуються переважно у стаціонарах.
"Якщо ми кажемо про ті препарати, котрі особа приймає амбулаторно вдома, від тиску, для судин, серцево-судинні чи, наприклад, при бронхіальній астмі, то такі препарати, скажімо так, немає там, не знаю, в поліклініці, так, такого складу, куди можна буде просто прийти і взяти", — зауважила вона.
Ексміністерка також порадила киянам у разі відсутності певних ліків у місцевих аптеках активно використовувати онлайн-платформи та аптечні вебпортали. Мережі мають змогу самостійно перенаправляти необхідні позиції з інших регіонів та доставляти їх за адресою пацієнта.
Щодо ціноутворення Скалецька пояснила, що на вартість ліків впливає зростання витрат на оренду нових приміщень, обладнання та пальне. Крім того, ключовим завданням уряду є переговори з іноземними виробниками, аби ті не призупиняли постачання через безпекові ризики.
Вона повідомила, що у Києві передбачений резерв медикаментів на випадок надзвичайних ситуацій. За словами Скалецької, йдеться про базові препарати, зокрема антибіотики, знеболювальні та кровоспинні засоби. Окремо формуються запаси для медичних закладів на осінньо-зимовий період.
"Апостроф" повідомляв, що 5 вересня склад фармацевтичної компанії Teva в Україні двічі зазнав ударів під час російської атаки. У компанії повідомили, що всі працівники перебувають у безпеці, постраждалих немає.
