Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке призвело до загибелі сотень тисяч людей і масового вимушеного переселення мільйонів українців, стало глибоким потрясінням для всієї Європи.
Як зазначає Bloomberg у розгорнутому аналітичному матеріалі, війна змусила європейські держави радикально переосмислити економічну політику, підходи до безпеки та характер відносин із Москвою.
Одним із найболючіших ударів стала енергетична криза. Втрата доступу до російського природного газу спричинила різке зростання цін на енергоносії, що особливо відчули енергоємні галузі, зокрема хімічна промисловість. У відповідь країни ЄС активізували пошук альтернативних постачальників, інвестували в нову інфраструктуру, розбудовували термінали для зрідженого газу та змінювали логістику постачання ресурсів.
Аналітики видання наголошують, що економічні зв’язки з Росією, які зберігалися навіть у період холодної війни, навряд чи повернуться до довоєнного рівня. Голова правління компанії SKW Stickstoffwerke Piesteritz GmbH Петер Цінгр підкреслив: "Це вже не питання маржі чи скорочення інвестицій. Йдеться про виживання".
Паралельно Європа перейшла до масштабного посилення оборонного сектору. Після десятиліть скорочення військових бюджетів країни континенту різко наростили витрати на безпеку. Члени NATO погодилися довести оборонні витрати до 5% ВВП. Фінляндія та Швеція, які тривалий час зберігали нейтралітет, приєдналися до Альянсу. Німеччина стала одним із ключових гравців у цьому процесі, схваливши оборонні контракти на десятки мільярдів євро та повернувшись до активнішої військової політики.
"Найбільшою зміною стало те, що Європа прокинулася і перейшла в режим оборони по всіх напрямах", — зазначила виконавча віцепрезидентка Єврокомісії Хенна Вірккунен.
Водночас остаточно зруйнувалися ілюзії щодо Росії як передбачуваного економічного партнера. У Європі дедалі частіше говорять про Москву як про державу з імперськими амбіціями, готову до силового тиску. Попередження країн Східної Європи — зокрема Польща та держав Балтії — які роками наголошували на загрозі з боку Кремля, нині сприймаються значно серйозніше. Гібридні атаки, кіберактивність і дестабілізаційні кампанії лише посилили відчуття небезпеки.
Колишня речниця НАТО Оана Лунгеску підкреслила, що Росія, попри власні труднощі на полі бою, залишається найбільшою за територією країною світу і продовжує діяти як експансіоністський імперський проєкт. Війна в Україні продемонструвала, що Москва не є непереможною, однак протистояння з нею потребує довгострокової готовності та стратегічної єдності Європи.
Раніше канцлер ФРН Фрідріх Мерц під час відкриття Мюнхенської конференції з безпеки сказав, що Росія не готова до серйозних переговорів щодо закінчення війни проти України.
