Останніми тижнями оцінки перспектив України у війні стали помітно песимістичнішими. Київ одночасно стикається з посиленням російських повітряних атак, нестачею коштів і засобів протиповітряної оборони, внутрішньополітичними суперечностями та втомою частини міжнародних партнерів.
Про це пише The Washington Post.
Ситуація загострюється на тлі спроб адміністрації президента США Дональда Трампа відновити мирні переговори, які тривалий час залишалися фактично призупиненими.
Однією з головних проблем для України залишається дефіцит перехоплювачів для ППО. За словами президента Володимира Зеленського, Росія нині виробляє близько 140 балістичних ракет щомісяця. Від кінця серпня Україна, зокрема Київ, зазнає масштабних комбінованих атак із використанням ракет і безпілотників.
Зеленський заявив, що для протидії російським балістичним ракетам Україні необхідна приблизно дворазова перевага за кількістю перехоплювачів — близько 280 одиниць на місяць. За його словами, Київ звернувся до США та європейських держав із проханням надати сотні таких засобів напередодні осінньо-зимового періоду.
Європейські країни від початку повномасштабної війни постачають Україні системи ППО та боєприпаси до них, однак не поспішають суттєво скорочувати власні запаси через необхідність підтримувати обороноздатність своїх країн. Додатковою проблемою стало збільшення Росією виробництва та застосування реактивних безпілотників, які складніше перехоплювати традиційними засобами протиповітряної оборони.
Окреме занепокоєння в Європі викликав дефіцит українського оборонного бюджету. За словами українських чиновників, йдеться про $27 млрд, які необхідно знайти до кінця року.
Для європейських партнерів ця інформація стала несподіваною, оскільки раніше вони вважали, що фінансова підтримка обсягом понад $100 млрд мала майже повністю закрити бюджетні потреби України на 2026 та 2027 роки.
Проблема виникла у складний для ЄС момент. Брюссель готує масштабний багаторічний бюджет, а в низці країн зростає підтримка політичних сил, які виступають проти подальшого фінансування України. Зокрема, німецька "Альтернатива для Німеччини" (AfD), яка цього місяця перемогла на важливих регіональних виборах, та французьке "Національне об’єднання" виступають проти продовження масштабної допомоги Києву.
Один із високопоставлених європейських дипломатів у розмові з The Washington Post закликав українську владу скоротити видатки та прискорити проведення реформ. За його словами, Києву необхідно виконати вимоги ЄС і МВФ для отримання наступних фінансових траншів, оскільки часу для внутрішньополітичних суперечок немає.
Водночас українські чиновники та економісти пояснюють зростання дефіциту передусім різким збільшенням вартості тривалої війни, яка дедалі більше залежить від високотехнологічних засобів озброєння.
Керівник "Центру економічної стратегії" Гліб Вишлінський зазначив, що наприкінці червня Київ та міжнародні партнери погодилися з прогнозом значного бюджетного дефіциту у 2027 році. Водночас тоді не очікувалося, що аналогічна проблема виникне вже у 2026 році.
За даними Кільського інституту світової економіки, обсяг військових асигнувань Україні за перше півріччя 2025 року становив близько $26,1 млрд. За аналогічний період 2026 року цей показник скоротився приблизно до $19,6 млрд.
Вишлінський також розкритикував підхід міжнародних партнерів до фінансування України, порівнявши переговори щодо бюджету з "турецьким базаром", де покупець намагається заплатити якомога менше, а умови постійно змінюються. За його словами, очікування щодо того, що кредит ЄС повністю покриє потреби України, не справдилися.
На затримки з міжнародною допомогою звернула увагу й керівниця Українського форуму Chatham House Орися Луцевич. Вона зазначила, що йдеться щонайменше про кілька мільярдів доларів. За її словами, українська економіка вже перебуває під значним тиском через скорочення експорту зерна та російські удари по логістичній інфраструктурі, що створює накопичувальний ефект для економіки.
Одним із можливих рішень може стати дострокове надання Європейським Союзом частини коштів, запланованих на наступний рік. Однак такий крок може викликати політичний спротив у країнах ЄС і створити додаткові труднощі з фінансуванням України у 2027 році, коли, зокрема, у Франції відбудуться президентські вибори.
Наразі представники ЄС, України та МВФ намагаються визначити реальний масштаб фінансової потреби та причини виникнення дефіциту. Єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс заявив The Washington Post, що ЄС працює з українською владою та МВФ над оцінкою нагальних потреб, планом реформ і залученням додаткової міжнародної підтримки.
Паралельно Швеція, Польща та Іспанія закликають повернутися до ідеї використання заморожених у Європі російських активів для фінансування України. Водночас цей механізм залишається предметом суперечок.
Попередня спроба ЄС використати російські активи не була реалізована через позицію Бельгії, де зберігається основна частина цих коштів, а також занепокоєння інших держав, зокрема Італії. Серед аргументів — ризики для фінансової стабільності та можливі заходи у відповідь з боку Росії.
