Росія активно розбудовує військову інфраструктуру поблизу північно-східного кордону НАТО, готуючись до посилення своїх сил після завершення війни проти України.
Про це повідомляє Die Welt із посиланням на спільне розслідування скандинавських і балтійських медіа, які проаналізували супутникові знімки разом із військовими експертами.
За даними видання, на супутникових знімках зафіксовано одразу кілька масштабних проєктів із будівництва та модернізації військових об'єктів. Одним із найбільших є розширення бази в Печензі, що неподалік кордонів із Фінляндією та Норвегією. Росія планує збільшити чисельність військових у цьому районі приблизно з 4 до 10 тисяч осіб. Для цього вже розчищено близько одного квадратного кілометра лісу та ведеться будівництво понад 50 нових споруд.
Ще один об'єкт зводять поблизу Кандалакші, де, за інформацією журналістів, планують розмістити артилерійську та інженерну бригади загальною чисельністю близько двох тисяч військовослужбовців.
Також активне будівництво триває в районі Нової Вілги неподалік Петрозаводська. Саме там може бути розгорнутий новий 44-й армійський корпус, який Росія формує в Республіці Карелія.
Старший науковий співробітник Фінського інституту міжнародних відносин Матті Песу зазначив, що Москва створює необхідну інфраструктуру для розміщення значно більшої кількості військ біля фінського кордону.
За оцінками експертів, після завершення реорганізації Росія може розгорнути у цьому регіоні до 115 тисяч військовослужбовців — майже стільки ж, скільки перебувало там за часів холодної війни. Наразі їхня чисельність оцінюється приблизно у 20 тисяч осіб.
Аналітики вважають, що ці кроки є частиною масштабної реформи російських Збройних сил, яка передбачає перехід від бригадної структури до більших військових формувань. Частина експертів розглядає такі зміни як підготовку до потенційного масштабного конфлікту з НАТО.
Голова шведської розвідки Томас Нільссон заявив, що нові військові об'єкти навряд чи створюються лише для демонстрації сили, а мають забезпечити Росії можливість протистояти Альянсу в разі великого конфлікту. Він також назвав найближчі три роки найбільш ризикованими, поки європейські країни продовжують посилювати власні оборонні спроможності.
Подібних висновків дійшли й аналітики Інституту вивчення війни (ISW). Вони зазначають, що Росія створює інфраструктуру, яка може бути використана для потенційних військових дій проти НАТО після завершення війни в Україні. Хоча прямий конфлікт наразі оцінюється як малоймовірний, Альянс, на думку експертів, має бути готовим оперативно реагувати на можливі загрози.
Після вступу Фінляндії та Швеції до НАТО Росія відновила Ленінградський військовий округ, який охоплює весь північно-західний напрямок уздовж кордону з країнами Альянсу. Особливе стратегічне значення для Москви має Кольський півострів, де базується Північний флот, що є одним із ключових елементів російських сил ядерного стримування.
На цьому тлі Фінляндія також посилює власну оборонну політику. Зокрема, влада країни нещодавно скасувала багаторічну заборону на транзит і тимчасове розміщення ядерної зброї в оборонних цілях.
У Росії таке рішення викликало різку реакцію. Представники російської влади звинуватили Гельсінкі у провокуванні напруженості та пригрозили наслідками. Водночас, на думку Матті Песу, подібні заяви насамперед розраховані на внутрішню аудиторію, хоча повністю виключати ризики їхнього практичного втілення у майбутньому також не варто.
Раніше ми писали, що українські Сили оборони дедалі активніше використовують наземні роботизовані комплекси на полі бою, що дозволяє виконувати бойові й логістичні завдання без ризику для військових.
