Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз економічного розвитку єврозони, пояснивши це наслідками загострення ситуації на Близькому Сході та впливом конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном на світові енергетичні ринки.
Про це повідомляє Reuters.
Згідно з новою доповіддю фонду, яку 11 червня представили міністрам фінансів країн єврозони, зростання економіки валютного блоку у 2026 році очікується на рівні 0,9%. Попередній прогноз передбачав збільшення ВВП на 1,1%. Водночас оцінку інфляції переглянули у бік підвищення — з 2,6% до 2,8%.
Це вже друге зниження прогнозу від початку року. У квітні МВФ також коригував свої очікування через погіршення зовнішньоекономічної ситуації.
У фонді зазначають, що після періоду відносно стабільного економічного зростання та поступового повернення інфляції до цільових показників перспективи єврозони стали менш сприятливими.
"Перспективи єврозони погіршилися", — наголошується у звіті МВФ, де конфлікт на Близькому Сході названо суттєвим, хоча й тимчасовим негативним фактором для економіки.
Аналітики фонду застерігають, що наслідки можуть виявитися значно серйознішими, якщо високі ціни на енергоносії збережуться на тривалий період.
У МВФ вважають, що тривалий енергетичний шок здатний прискорити інфляцію та посилити інфляційні очікування, тоді як погіршення ділових настроїв або фінансова нестабільність можуть негативно вплинути на споживчий попит.
Серед ключових ризиків для економіки єврозони експерти називають можливу подальшу ескалацію конфлікту на Близькому Сході, затримки з відновленням енергетичної інфраструктури, посилення війни в Україні та нові зміни у світовій торговельній політиці.
У МВФ також не виключають подальшого підвищення процентних ставок у єврозоні.
Після рішення Європейського центрального банку підняти ставки вперше майже за три роки у фонді прогнозують можливе додаткове зростання ще на 50 базисних пунктів протягом 2026 року. Якщо інфляційний тиск залишатиметься високим, не виключене й чергове посилення монетарної політики.
Окрему увагу у звіті приділено заходам підтримки населення через подорожчання енергоносіїв. У фонді наголошують, що масштабні програми компенсацій можуть послаблювати стимули до енергозбереження.
За оцінками МВФ, до травня 2026 року країни ЄС вже запровадили заходи підтримки, обсяг яких становить близько 0,1% сукупного ВВП Євросоюзу.
Водночас експерти вважають, що широкомасштабна бюджетна допомога наразі є недоцільною. Натомість рекомендується застосовувати адресні механізми підтримки, спрямовані насамперед на найбільш вразливі категорії населення.
Міжнародний валютний фонд, ймовірно, погодиться перенести дедлайн за структурним маяком щодо скасування пільги на імпортні посилки вартістю до 150 євро. Завдяки цьому провал голосування за відповідний законопроєкт у Верховній Раді минулого тижня не заблокує виділення Україні наступного грошового траншу.
