Росія рано-вранці у п’ятницю вдруге від початку повномасштабної війни застосувала балістичну ракету середньої дальності "Орешник", здатну нести ядерний заряд. Як зазначає The New York Times, йдеться про гіперзвукову систему, яка донедавна перебувала під забороною міжнародних угод.
Ракета вразила військовий об’єкт на заході України, завдавши мінімальних руйнувань. За даними української сторони, на місці удару залишилися лише незначні воронки. Водночас аналітики вважають, що справжнім адресатом атаки була не Україна, а її західні партнери, насамперед країни Європи.
Місце влучання розташоване приблизно за 60 кілометрів від кордону з Польщею — державою-членом НАТО. Раніше Велика Британія та Франція заявляли про готовність розмістити свої війська в Україні для гарантування післявоєнної безпеки, і саме цей регіон розглядається як один із можливих районів такого розгортання.
Москва неодноразово попереджала, що присутність сил НАТО на українській території розглядатиметься як законна ціль для ударів. Запуск "Орешника", дальність якого охоплює більшу частину Європи, став демонстрацією здатності Росії реалізувати ці погрози як в Україні, так і за її межами.
Загрозливий ефект посилив і той факт, що ракета може оснащуватися ядерними боєголовками. На тлі активної підтримки України з боку європейських країн Володимир Путін раніше заявляв, що дії Європи фактично означають конфронтацію з Росією.
Прокремлівський аналітик Сергій Марков у коментарі американському виданню зазначив, що "Орешник" не є інструментом війни проти України, а радше засобом тиску на Європу. За його словами, для атак на українську територію Росія має достатньо інших, значно дешевших видів озброєнь.
Міністерство оборони РФ пояснило удар відповіддю на нібито спробу атаки українських безпілотників на одну з резиденцій Путіна. Українські посадовці ці заяви відкинули, назвавши їх вигаданим приводом для чергової ескалації. При цьому навіть російські аналітики визнають, що п’ятничний пуск був пов’язаний передусім із безпековими домовленостями, досягнутими європейськими країнами цього тижня в Парижі.
Зокрема, йдеться про плани створення військових координаційних центрів в Україні після припинення бойових дій, а також про рішення Німеччини посилити свою військову присутність у країнах НАТО, що межують з Україною. Кремль традиційно розглядає такі кроки як загрозу своїм інтересам, апелюючи до історичних образ, розширення Альянсу та концепції "сфер впливу".
Колишній президент РФ Дмитро Медведєв, коментуючи удар, назвав його «протверезним уколом» для противників Росії. Водночас низка російських експертів вважає, що сигнал був адресований не лише Європі, а й адміністрації Дональда Трампа. Кремль прагне продемонструвати, що війна завершиться лише за умови тиску Заходу на Київ із вимогою поступок.
Путін раніше називав "Орешник" символом технологічної та військової переваги Росії, стверджуючи, що ракета, яка розвиває швидкість понад 10 Махів, є практично невразливою для систем ППО. Українські та європейські посадовці, своєю чергою, кваліфікували її застосування як небезпечну ескалацію в момент, коли США наполягають на пошуку шляхів припинення війни.
За словами експертів, запуск ракети став нагадуванням для всього континенту про можливість швидкого стратегічного удару з мінімальним часом реагування і обмеженими шансами на перехоплення. Додаткову тривогу викликає потенціал запуску таких ракет з різних напрямків, зокрема з території Білорусі, де вже розміщена російська тактична ядерна зброя.
Як повідомляють західні аналітики, п’ятничний пуск здійснили з полігону Капустін Яр в Астраханській області. Ракета була оснащена неядерними боєголовками з кінетичними суббоєприпасами — металевими елементами без вибухівки, які, втім, здатні завдавати ураження за рахунок високої швидкості.
Це вже друге застосування "Орешника" проти України: вперше його використали у листопаді 2024 року після ударів українських далекобійних ракет по військових цілях на території РФ. Експерти зазначають, що використання такої дорогої й рідкісної системи для обмеженого ураження свідчить про переважно політичний, а не військовий характер цих пусків.
За оцінкою фахівців, Москва намагається маніпулювати темою ядерної загрози, щоб стримати подальшу підтримку України з боку Заходу. Водночас вони застерігають: що частіше Кремль вдаватиметься до подібних демонстрацій, то менш переконливим ставатиме ефект залякування.
Раніше ми писали, що Росія обрала Львівську область ціллю для удару балістичною ракетою "Орєшнік" з метою залякати Захід і стримати надання Україні гарантій безпеки.
