Відкриття першого переговорного кластера щодо вступу України до Європейського Союзу стане важливим кроком на шляху євроінтеграції. Однак подальший прогрес залежатиме насамперед від виконання Києвом взятих на себе зобов'язань у сфері реформ, верховенства права та боротьби з корупцією.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" заявив народний депутат України від фракції "Європейська солідарність" Володимир Ар'єв.
За словами депутата, наразі реформи, необхідні для євроінтеграції, просуваються повільно. Зокрема, йдеться про перезавантаження Державного бюро розслідувань, реформу прокуратури та продовження судової реформи. Якщо Україна не демонструватиме прогресу у сфері верховенства права, боротьби з корупцією та захисту демократичних інститутів, відкриття наступних переговорних кластерів може бути заблоковане.
Ар'єв зазначив, що кластер Fundamentals (прим. з англ. - базові поняття, правила або основні складові певного процесу) є найскладнішим саме для України, оскільки стосується базових принципів функціонування держави. Водночас і наступні етапи переговорів вимагатимуть значних змін, особливо в економічній та фінансовій сферах.
"Якщо ми будемо зараз показувати, що ми не виконуємо свої обов'язки, взяті перед Європейським Союзом, то інші кластери фактично будуть заблоковані, тому що fundamentals, так як він називається, він називається так не випадково, тому що це є фундаментом для того, щоб держава взагалі могла говорити про свій вступ до Європейського Союзу", — пояснив він.
Він додав, що наступні етапи переговорів принесуть нові виклики, пов'язані з адаптацією економічного та фінансового секторів до жорстких європейських стандартів. Попри можливі суспільні розчарування через необхідність дотримання суворих правил, європейський вектор залишається єдиною безальтернативною перспективою для України.
"Інші кластери будуть важкі по-своєму, тому що особливо економічні. Нам доведеться все ж таки провести велику кампанію для того, щоб пояснити громадянам, що Європейський Союз — це не тільки можливості, а й дуже серйозна відповідальність. Але ми розуміємо одну річ. Наприклад, я розумію, що у нас вибору великого немає. У нас вибір між Європейським Союзом і русскім міром", — пояснив спікер.
Депутат нагадав, що після нормалізації відносин із Будапештом Україна та Молдова можуть просуватися шляхом євроінтеграції разом. Водночас внутрішньополітичні процеси в кожній із держав здатні впливати на темпи цього руху. На тлі Грузії, яка фактично зійшла з дистанції, Україна та Молдова мають діяти консолідовано.
"Політичні моменти, які можуть виникати в обох країнах внаслідок виборів або внаслідок абсолютизму влади, вони можуть впливати на те, чи країна одна для іншої стане тягарем. Тому для нас зараз треба розуміти, що ми маємо з Молдовою, з Кишиневом тягнути один одного, підтримувати один одного. Ми сильніші, коли рухаємося разом", — підкреслив нардеп.
Говорячи про домовленості з Угорщиною щодо прав угорської меншини на Закарпатті, Ар'єв заявив, що запропоновані умови відповідають європейським стандартам захисту національних меншин і не становлять загрози для України. На його думку, забезпечення культурних і мовних прав громад має відбуватися за умови обов'язкового знання державної мови та відповідно до практик, які діють у країнах ЄС.
Депутат застеріг, що на подальшому шляху до членства Україна може зіткнутися з новими політичними викликами через посилення правих та євроскептичних сил у країнах Євросоюзу. За його словами, відповіддю на це має стати активна та прагматична дипломатія, спрямована на пошук спільних інтересів із партнерами.
"Ну вони не стільки друзі Росії, скільки антиєвропейські по своїй натурі. Хоча, в принципі, це відповідає інтересам Росії, яка хоче розвалити Європейський Союз. А тому я вважаю, що нам треба працювати абсолютно з усіма політичними силами, і Україна має робити дипломатію не з точки зору вимогливості чи ображеності, а з точки зору відстоювання своїх інтересів", — зауважив політик.
На думку народного депутата, головним фактором успішного вступу до ЄС залишаються внутрішні реформи. Якщо Україна прискорить адаптацію законодавства до європейських стандартів і виконання необхідних змін, вона матиме реальний шанс стати членом Євросоюзу до 2030 року.
"Апостроф" повідомляв, що Президент Фінляндії Александр Стубб запропонував збільшити кількість членів Європейського Союзу до 40 держав задля посилення геополітичного впливу об'єднання у світі.
Кіпр, який зараз головує в Раді Європейського Союзу, офіційно розпочав підготовку до відкриття першого кластера в переговорах про членство України та Молдови. Найближчими днями європейські дипломати працюватимуть над завершенням усіх обговорень, щоб офіційно запустити процес.
