Президент Фінляндії Александр Стубб запропонував збільшити кількість членів Європейського Союзу до 40 держав задля посилення геополітичного впливу об'єднання у світі.
Про це повідомляє CNBC, передає "Апостроф".
Серед потенційних кандидатів на приєднання він назвав не лише Україну, Велику Британію, Норвегію, Туреччину та Ісландію, а й неєвропейську країну — Канаду. Таку ініціативу фінський лідер озвучив через зміну глобальної ситуації, спричинену діями американської адміністрації Дональда Трампа та війною Росії проти України.
Чому Євросоюзу необхідно "мислити масштабно"
Під час свого виступу на енергетичній конференції Eurelectric Power Summit у Гельсінкі Александр Стубб наголосив на важливості розширення кордонів ЄС. На його думку, світова сила та стратегічна незалежність Європи безпосередньо залежать від її масштабів, а попередні хвилі розширення блоку були найбільш вдалою політикою в його історії.
Фінський президент вважає поточний момент унікальним шансом для рішучих кроків:
"Вікно можливостей для розширення ЄС досить коротке, тому що коли закінчиться війна в Україні і, можливо, коли зміниться адміністрація США, я не знаю, тоді люди знімуть ногу з педалі газу і знову почнуть сперечатися про непотрібні речі".
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Глава держави додав, що зараз європейським країнам потрібно створювати гнучкі формати членства, які дозволять залучити загалом до 40 держав. При цьому він зазначив:
"Нам потрібно почати мислити масштабно, якщо мы хочемо проєктувати силу у світі. Але хто це зробить, коли, де і як — я не знаю".
Позиція потенційних кандидатів на вступ до блоку
Питання приєднання до Євросоюзу наразі має різну підтримку серед названих країн. Зокрема, в Ісландії парламент нещодавно ухвалив рішення провести 29 серпня референдум, на якому громадяни визначать, чи варто починати переговори про вступ.
Країна вже подавала подібну заявку у 2009 році, але призупинила процес через чотири роки. Колишня прем'єр-міністерка Ісландії Катрін Якобсдоттір раніше висловлювала сумніви щодо доцільності цього кроку, зауваживши:
"Якщо більшість людей хоче подати заявку, дуже важливо прислухатися до цієї більшості, але я не змінила своєї позиції".
Своєю чергою Норвегія, яка вже двічі на референдумах відхиляла членство в ЄС, зараз переглядає формат відносин із Брюсселем. Влада країни намагається знайти баланс на тлі економічного та політичного суперництва між США та Китаєм.
Європейська комісія поки не надала офіційних коментарів щодо пропозицій фінського президента.
Нагадаємо, Кіпр, який зараз головує в Раді Європейського Союзу, офіційно розпочав підготовку до відкриття першого кластера в переговорах про членство України та Молдови.
Найближчими днями європейські дипломати працюватимуть над завершенням усіх обговорень, щоб офіційно запустити процес.
