Отримання Україною американської ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot може суттєво посилити оборонний потенціал держави у майбутньому. Водночас налагодження серійного виробництва таких боєприпасів потребуватиме значного часу та ресурсів.
Про це повідомляє The New York Times.
Видання звертає увагу, що подібні дозволи від США наразі мають лише дві держави — Німеччина та Японія. Проте навіть вони не змогли швидко організувати масштабне виробництво ракет Patriot, що свідчить про технологічну складність цього процесу.
Зокрема, у 2022 році адміністрація тодішнього президента США Джо Байдена погодила будівництво в Німеччині підприємства з виробництва сучасних ракет-перехоплювачів. Однак, як зазначає The New York Times, завод досі не випустив жодної серійної ракети, хоча проєкт реалізовується в умовах мирного часу.
Експерт із міжнародної безпеки Університету Кейо в Токіо Сатору Морі наголошує, що сама наявність ліцензії ще не означає швидкого запуску виробництва.
За його словами, створення таких ракет є надзвичайно складним інженерним процесом в аерокосмічній галузі, який потребує тривалого часу для підготовки виробничої бази, сертифікації та освоєння технологій.
Прикладом є Японія, яка отримала американську ліцензію ще у 2005 році після багаторічної військово-технічної співпраці зі США. Водночас лише через три роки країна провела перші успішні випробування системи PAC-3. Нині японські підприємства, за різними оцінками, здатні виробляти близько 30 ракет Patriot щороку.
На думку авторів матеріалу, цей досвід свідчить, що найближчим часом основним джерелом постачання ракет Patriot для України залишатимуться міжнародні партнери. При цьому світові запаси цих ракет скорочуються через високі темпи використання як в Україні, так і на Близькому Сході, тоді як попит уже перевищує можливості виробників.
Ще одним серйозним викликом стане побудова виробничого ланцюга. Для виготовлення однієї ракети Patriot необхідна участь приблизно двох десятків сертифікованих постачальників, які забезпечують виробництво окремих компонентів. Якщо Німеччина мала багаторічний досвід експлуатації та технічного обслуговування американських комплексів, то Україні доведеться формувати таку систему практично з нуля, одночасно продовжуючи протистояти російській агресії.
Експерт аналітичного центру RAND Corporation Джеффрі Горнунг порівняв це завдання зі спробою будувати літак просто під час польоту, підкресливши складність одночасного розвитку оборонної промисловості та ведення повномасштабної війни.
Раніше ми писали, що Нідерланди вже передали Україні все можливе зі своїх запасів для посилення систем протиповітряної оборони Patriot і тепер працюють над тим, щоб до цієї підтримки активніше долучалися інші держави-партнери.
