На саміті НАТО в Туреччині країни Альянсу задекларували намір надати Україні щонайменше 140 млрд євро військової допомоги упродовж 2026–2027 років. Водночас, як зазначає швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung (NZZ), існують сумніви, що ці зобов’язання будуть реалізовані в повному обсязі.
Автори матеріалу звертають увагу, що поява конкретної суми у фінальній декларації саміту вже є важливим кроком, адже торік документ містив лише загальні формулювання без чітких фінансових орієнтирів.
Водночас видання наголошує, що основне фінансове навантаження тепер лягає на європейські держави та Канаду. Причиною є те, що адміністрація США припинила пряме фінансування військової допомоги Україні та відкрито заявляє про зміну такого підходу. Символічним підтвердженням цього, зазначають журналісти, стало те, що обсяг допомоги вперше визначено саме в євро, а не в доларах.
За інформацією NZZ, із запланованих 70 млрд євро на поточний рік близько 30 млрд має забезпечити кредитний механізм Європейського Союзу, ще 40 млрд повинні надати країни НАТО. Однак наразі відсутня повна інформація про те, як саме союзники виконуватимуть ці зобов'язання.
У матеріалі також зазначається, що частина дипломатів у штаб-квартирі НАТО виступає за більшу прозорість щодо внесків окремих держав. На їхню думку, відкритість дозволила б застосовувати принцип "назвати і присоромити" до країн, які не виконують своїх обіцянок.
За даними Кільського інституту світової економіки, у період із січня по квітень 2026 року європейські партнери надали Україні військову допомогу майже на 10 млрд євро. Найбільшими донорами залишаються Німеччина та Велика Британія, тоді як Швеція суттєво збільшила свої внески. Водночас Франція, Італія та Іспанія після 2025 року майже не оголошували нових масштабних пакетів підтримки, хоча рішення саміту передбачає більш рівномірний розподіл допомоги між союзниками.
На думку авторів публікації, забезпечити додаткові 40 млрд євро військової допомоги від європейських країн цілком можливо, хоча це вимагатиме значних зусиль. Зокрема, Німеччина вже передбачила на підтримку України у 2026 році 11,5 млрд євро, Велика Британія — близько 4,4 млрд євро, а Норвегія планує спрямувати еквівалент 7,6 млрд євро, з яких понад 80% призначені саме для військових потреб.
Водночас NZZ застерігає, що між оголошенням фінансової допомоги та її фактичним надходженням часто існує значний розрив. За оцінками Кільського інституту, із приблизно 400 млрд євро, які країни ЄС та європейські інституції пообіцяли Україні від початку повномасштабної війни, станом на кінець квітня було реально надано лише близько 180 млрд євро. Саме тому, підсумовує видання, головним викликом для партнерів залишається не оголошення нових пакетів підтримки, а їх своєчасне виконання.
Раніше ми писали, що Росія здійснює кампанію, спрямовану на створення умов для потенційних провокацій проти держав-членів Північноатлантичного альянсу. Посадовці країн Балтії та Польщі застерігають, що Москва розглядає можливість проведення операцій під чужим прапором та здійснення цільових ударів по інфраструктурі НАТО.
