KSE Institute оприлюднив грудневий випуск Russia Chartbook, у якому зазначає, що санкційний тиск на російські енергетичні гіганти "Роснефть" і "Лукойл" уже дає відчутні результати, а дефіцит бюджету РФ наприкінці року різко зростає. Аналітики вважають, що поглиблення фінансово-економічних проблем створює сприятливі умови для партнерів України з метою подальшого посилення санкцій і зменшення спроможності Кремля фінансувати війну.
За даними дослідження, нові обмеження США проти провідних російських нафтових компаній швидко позначилися на експортних показниках. У листопаді доходи від продажу нафти за кордон скоротилися до 11 млрд доларів проти 12,9 млрд у жовтні. Причиною стало різке падіння середньої ціни експорту до 47,1 долара за барель, тоді як світові ціни залишалися відносно стабільними — близько 63–64 доларів. Водночас обсяги експорту зменшилися до 6,8 млн барелів на добу з 7,3 млн місяцем раніше, оскільки ключові імпортери — Китай, Індія та Туреччина — у середньому скоротили закупівлі на третину.
Аналітики також звертають увагу на зростання обсягів так званої "нафти на воді" — партій, які були відвантажені, але не знайшли покупців і залишаються на танкерах. Це свідчить про ризик подальшого падіння експорту. Хоча частина змін може бути тимчасовою через перебудову логістики, за умов збереження санкцій вони здатні закріпитися надовго.
Серйозним викликом для російської влади залишається бюджетна ситуація наприкінці року. За підсумками січня–листопада дефіцит федерального бюджету зріс до 4,3 трлн рублів проти 4,0 трлн за десять місяців. Нафтогазові доходи зменшилися на 22% у річному вимірі, тоді як ненфтогазові надходження зросли лише на 11%, а видатки — на 13%. З урахуванням традиційно високих грудневих витрат, РФ із великою ймовірністю перевищить переглянутий орієнтир дефіциту в 5,7 трлн рублів. Якщо ж обсяги витрат наприкінці року будуть такими ж, як торік, дефіцит може сягнути 7,8 трлн рублів. Додаткові ризики створює подальше падіння нафтогазових доходів через зниження цін після нових санкцій.
У таких умовах внутрішні запозичення фактично стають основним джерелом фінансування. Лише в листопаді Мінфін РФ залучив 2 трлн рублів — рекордну суму з початку повномасштабної війни. Загальний обсяг випуску облігацій федеральної позики за січень–листопад перевищив показник аналогічного періоду 2024 року на 225%.
Експерти застерігають, що настільки швидке нарощування боргу може мати проінфляційний ефект, особливо якщо його підтримуватимуть операції репо Центробанку для стимулювання попиту з боку банків.
Попри це, жорстка монетарна політика дозволила дещо знизити інфляцію — до 6,7% у листопаді з 7,7% у жовтні. Водночас нещодавнє зменшення ключової ставки до 16% аналітики називають радше символічним кроком, який навряд чи суттєво пожвавить економічну активність.
Загалом економіка РФ демонструє ознаки майже повної зупинки зростання. У третьому кварталі темпи збільшення ВВП сповільнилися до 0,1% у квартальному вимірі після 0,3% у другому. Річне зростання також поступово знижувалося — до 0,6% у третьому кварталі порівняно з 1,1% у другому та 1,4% у першому. На цьому тлі більшість прогнозистів переглянули оцінки й нині очікують зростання російського ВВП менш ніж на 1% у 2025 році та близько 1% у 2026-му.
У KSE Institute наголошують, що фундаментальні обмеження російської економіки дедалі виразніше проявляються після штучного воєнного підйому 2023–2024 років.
