Росія посилила диверсійну активність у Європі, намагаючись чинити тиск на країни, які підтримують Україну, та створювати серед них атмосферу страху. Водночас такі дії можуть бути спрямовані на відволікання уваги від проблем російської армії на фронті та дедалі масштабніших ударів України по цілях на території РФ.
Як пише The Wall Street Journal, у НАТО розглядають активізацію російських атак як тривожний сигнал. За оцінкою західних посадовців, Москва прагне скоротити обсяги європейської допомоги Україні та посилити розбіжності між союзниками. Не виключають також подальшого загострення, зокрема із застосуванням захоплених українських безпілотників для можливих провокацій проти держав НАТО.
На тлі цих побоювань директор ЦРУ Джон Реткліфф у вівторок здійснив неоголошений візит до Москви. За словами джерел видання, однією з цілей поїздки було донести Кремлю позицію Вашингтона щодо підтримки союзників по НАТО.
"Росія шукає способи зменшити підтримку України з боку країн НАТО, і одним із побічних ефектів, яких вона також прагне, є поширення паніки", – заявив директор цивільної розвідки Литви Ремігіюс Брідікіс.
Останніми тижнями російські безпілотники неодноразово порушували повітряний простір країн НАТО. Паралельно нідерландські спецслужби попередили про систематичну діяльність російських державних структур у кіберпросторі. Зокрема, йдеться про злам підключених до інтернету камер, які можуть використовуватися для збору інформації про допомогу Україні.
За даними українського Центру безпеки "Сагайдачний", кількість задокументованих інцидентів, пов'язаних із Росією, зросла приблизно з 10 випадків за весь 2024 рік до близько 15 на місяць із квітня.
WSJ пов'язує посилення російської активності з новим етапом війни, який супроводжується зростанням інтенсивності бойових дій. Україна дедалі частіше завдає ударів по об'єктах у глибині Росії, зокрема по підприємствах нафтогазової галузі та інших секторах, важливих для забезпечення російської військової машини.
Видання зазначає, що незалежно від того, чи стоїть безпосередньо Кремль за всіма такими інцидентами, вони можуть бути вигідними Москві, оскільки створюють враження її здатності впливати на ситуацію за межами власних кордонів.
Російська кампанія може також підсилювати побоювання серед європейців щодо особистої безпеки через політику їхніх урядів щодо України. Додатковим аргументом для противників допомоги Києву може стати теза про те, що передача зброї нібито виснажує європейські запаси, які можуть знадобитися для власної оборони.
Крім того, Москва може намагатися використати внутрішньополітичні суперечності в країнах НАТО напередодні виборів. Серед держав, де очікуються важливі виборчі процеси, називають Німеччину, Францію, Фінляндію, Естонію та Польщу.
Водночас наразі немає переконливих ознак того, що така стратегія вже принесла Кремлю бажаний результат. Країни східного флангу НАТО залишаються серед найактивніших прихильників продовження військової підтримки України та нарощування власних оборонних видатків.
У міністерстві оборони країни-окупанта заявили, що ППО буцімто нейтралізувала 494 українських БПЛА.
