Українські удари далекобійними безпілотниками дедалі частіше досягають цілей на території Росії, змушуючи країну шукати нові підходи до посилення протиповітряної оборони. Через значні масштаби території РФ забезпечити її повне прикриття наявними засобами ППО практично неможливо, тому російські військові розглядають альтернативні рішення.
Про це повідомляє Defence Express.
За інформацією видання, один із нових проєктів передбачає створення мережі наземних роботизованих комплексів, оснащених серійними бойовими модулями та об'єднаних єдиною системою управління. Координувати їхню роботу має централізований командний пункт.
Аналітики зазначають, що йдеться не про класичні роботизовані платформи з бойовими турелями. Росіяни пропонують використовувати безекіпажні варіанти зенітних ракетно-гарматних комплексів "Панцир-С", встановлених на автономні шасі.
Як базову платформу для таких систем розглядають безпілотний самоскид КамАЗ-65119, випробування якого, за повідомленнями російської сторони, стартували на початку цього року.
Передбачається, що безекіпажні "Панцирі" зможуть патрулювати визначені маршрути поблизу важливих об'єктів у тилу, а один оператор матиме змогу одночасно контролювати роботу п'яти-десяти таких машин.
На думку експертів Defence Express, така концепція потенційно дозволить зменшити потребу в екіпажах для обслуговування комплексів ППО. Водночас вони наголошують, що це навряд чи стане універсальним рішенням для захисту від українських безпілотників.
Серед основних обмежень аналітики називають нестачу самих комплексів "Панцир-С", а також той факт, що навіть значна концентрація цих систем навколо Москви не змогла повністю убезпечити російську столицю від українських атак. Зокрема, безпілотники вже неодноразово завдавали ударів по складах та інших об'єктах у передмістях Москви.
Експерти також підкреслюють, що ефективність протидії дронам залежить не лише від кількості засобів ураження. Не менш важливими є система виявлення цілей, організація ешелонованої протиповітряної оборони та якість розвідувальної інформації. Саме тому під час планування дронових атак, як правило, обираються маршрути, які дозволяють безпілотникам якомога довше залишатися поза зоною дії російських засобів ППО.
Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що вже наступного року українські далекобійні безпілотники можуть досягти дальності польоту від 5 до 10 тисяч кілометрів. За його словами, Україна також готова поділитися відповідними технологіями зі Сполученими Штатами в межах майбутньої двосторонньої угоди.
