Повітряна війна між Росією та Україною останніми місяцями набирає обертів. Сторони дедалі частіше завдають ударів по об'єктах далеко від лінії фронту — енергетичній і паливній інфраструктурі, складах, портах та логістичних центрах.
Як пише The New York Times, масштабування атак відбувається на тлі фактичного застою на полі бою та відсутності помітного прогресу в дипломатичних зусиллях. Росія й Україна нарощують застосування ракет і безпілотників, намагаючись завдати противнику економічних втрат і посилити тиск.
"Це питання про те, скільки болю може витримати Росія порівняно з Україною — а Росія може витримати багато болю", — зазначив військовий експерт Роб Лі.
Одним із переломних моментів стала масштабна українська кампанія проти російських цілей, яка розпочалася наприкінці червня. Президент України Володимир Зеленський пояснював її мету необхідністю змусити Росію припинити війну.
Відтоді українські далекобійні дрони атакували понад 30 складських об'єктів великих інтернет-магазинів у Росії. Внаслідок ударів були порушені логістичні процеси, бізнес зазнав збитків, а серед працівників складів є загиблі.
Значна частина атак припала на нафтову галузь. Українські удари по нафтопереробних підприємствах і паливній інфраструктурі створили додаткові проблеми для російського внутрішнього ринку. За окремими оцінками, минулого місяця близько 70% російських АЗС зіткнулися з нестачею бензину або дизельного пального.
Під ударом опинилися також російські об'єкти в Азовському та Чорному морях. Це може ускладнювати експорт сільськогосподарської продукції та створювати додаткові логістичні труднощі для окупованого Криму.
Водночас експерти застерігають від висновків про близький економічний колапс Росії. Попри завдані збитки, країна продовжує функціонувати. Водночас наслідки війни дедалі відчутніші для російського населення: кількість загиблих цивільних унаслідок українських ударів зросла до найвищого рівня від початку повномасштабного вторгнення.
Після завершення української 40-денної кампанії президент РФ Володимир Путін заявив, що Київ нібито відкрив "скриньку Пандори" і понесе відповідальність за удари по російських економічних об'єктах.
Після цього Росія збільшила інтенсивність атак по Україні. Для ударів дедалі активніше використовуються балістичні та надзвукові ракети, що створює додаткове навантаження на українську систему протиповітряної оборони. Однією з проблем залишається нестача ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot.
Водночас Росія застосовує нові типи реактивних безпілотників. Окремі з них здатні розвивати швидкість понад 600 км/год і використовуються як для розвідки, так і для ураження цілей.
Російські удари дедалі більше позначаються на українській економіці та цивільній інфраструктурі. Зокрема, атаки на порти Одеської області створюють загрозу для експорту зерна та іншої аграрної продукції.
За останні пів року російські обстріли пошкодили або знищили понад 300 українських автозаправних станцій. Також під удари потрапляли склади, торговельні центри та інші логістичні об'єкти. За інформацією Української видавничої асоціації, через російські атаки було знищено близько 13 мільйонів книг.
Очікується, що кампанія взаємних ударів триватиме й може посилитися в зимовий період. Російська влада вже заявляла про підготовку нових атак на українську енергетичну інфраструктуру.
Путін повідомляв, що доручив російським військам завдавати "масованих ударів по енергетичних об'єктах України". Експерти при цьому не виключають, що серед потенційних цілей може опинитися й система водопостачання.
Україна паралельно продовжує розширювати власні можливості для ударів на великій відстані. Київ, зокрема, працює над балістичними ракетами та заявляє про можливість їхньої готовності вже восени. У разі реалізації цих планів дальність і масштаби взаємних атак можуть зрости.
Окремо Володимир Зеленський попереджав авіакомпанії про підвищення ризиків для польотів над територією Росії через активізацію українського застосування безпілотників.
Посилення бойових дій відбувається одночасно з фактичним гальмуванням дипломатичного процесу. Нещодавно директор ЦРУ Джон Реткліфф відвідав Москву, намагаючись переконати російське керівництво перейти до переговорів до того, як військова та економічна ситуація ще більше загостриться.
Втім, у Кремлі заявили, що переговорний процес перебуває у "глибокій паузі".
На думку експертів і дипломатів, повноцінні переговори про завершення війни можуть не відновитися щонайменше до весни або літа наступного року. Росія продовжує наполягати на своїх територіальних вимогах, тоді як Україна не готова погоджуватися на умови, які фактично означали б капітуляцію.
За таких обставин обидві сторони, схоже, роблять ставку на посилення військового та економічного тиску, а не на швидке політичне врегулювання.
Президент США Дональд Трамп навряд чи стане на бік України у війні проти Росії, оскільки його прихильність до Москви простежується ще з радянських часів.
