Напередодні парламентських виборів у Росії Кремль посилює контроль над політичним середовищем та дедалі жорсткіше обмежує діяльність опозиційних сил. На цьому тлі публічна риторика російської влади стає дедалі більш проурядовою та патріотичною.
Під час завершення останньої сесії Держдуми перед вересневими виборами її голова В'ячеслав Володін кілька разів повторив заклик "Росія, Путін, Перемога". Згодом президент РФ Володимир Путін нагородив Володіна медаллю за "доблесну працю".
Через два дні міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив у державних медіа, що прихід Путіна до влади нібито свідчить про особливу роль Росії, яку він назвав "позначеною Богом".
Як пише The Telegraph, за показовою демонстрацією лояльності влади приховується посилення репресивної політики. Перед виборами Кремль стикається з економічними труднощами, паливною кризою, наслідками українських ударів по території Росії та чутками про можливу нову мобілізацію.
Особливий тиск відчувають навіть представники так званої "системної опозиції" — партій, які формально беруть участь у політичному процесі, але не становлять реальної загрози для Кремля.
За останні місяці щонайменше 23 політикам заборонили брати участь у виборах. Формальними підставами в низці випадків стали звинувачення у використанні "екстремістської" або нацистської символіки.
Щонайменше у 15 випадках приводом стали публікації із символікою чи зображеннями, пов'язаними з Олексієм Навальним. Інших кандидатів притягували до відповідальності через поширення посилань на заборонені в Росії соціальні мережі Instagram та Facebook.
Один із кандидатів, Данило Неонов, був заарештований і знятий із муніципальних виборів у московському районі Щукіно після того, як з'явився на публіці у футболці кольору веселки.
Значна частина усунутих кандидатів пов'язана з партією "Яблуко" — найстарішою ліберальною політичною силою Росії. Вісім її членів перебувають під вартою, серед них заступник голови партії Максим Круглов.
Попри невисокі шанси на проходження до парламенту, "Яблуко" розраховує залучити виборців, незадоволених війною та політикою Кремля. Водночас у Росії дедалі частіше припускають, що влада може взагалі не допустити партію до виборів.
Старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень Найджел Гулд-Девіс зазначив, що російські вибори давно не відповідають критеріям вільного волевиявлення, однак раніше Кремль принаймні намагався зберігати видимість політичної конкуренції.
У п'ятницю Верховний суд Росії повідомив про розгляд позову прокремлівської націоналістичної партії "Родіна", яка вимагає усунути "Яблуко" від участі у виборах.
Лідер "Родіни" Олексій Журавльов звинуватив представників "Яблука" у "національній зраді". Очільник "Яблука" Микола Рибаков заявив, що партію намагаються прибрати з виборчого процесу через її позицію на користь припинення війни.
Російська журналістка Фаріда Рустамова припустила, що початкове рішення допустити "Яблуко" до виборів могло свідчити про готовність Кремля дозволити обмежену присутність антивоєнної позиції в бюлетені.
Однак подальша спроба оскаржити участь партії може вказувати на те, що російська влада дедалі більше побоюється можливого використання виборів для демонстрації суспільного невдоволення.
Схожим сигналом стало усунення від виборчої кампанії Бориса Надєждіна. Політик, який раніше позиціонував себе як антивоєнний кандидат, планував балотуватися як незалежний претендент.
Ознаки зростання суспільного невдоволення проявляються не лише у виборчому процесі. Останніми місяцями в Росії стали помітнішими випадки публічної критики Путіна та його політики.
Серед тих, хто виступав із критичними заявами, згадуються блогерка Вікторія Боня, ветеран Олександр Лунін та молодий актор Олексій Ярмущик. Окрему увагу привернув випадок Іллі Ремесла, який раніше був відомий своєю лояльністю до Кремля, але згодом виступив із критикою президента РФ і після цього опинився у психіатричному закладі.
На думку аналітиків, посилення переслідувань може бути пов'язане зі зростанням ролі силових структур у російській політичній системі.
За даними джерел, близьких до Кремля, частина російської еліти побоюється посилення впливу Федеральної служби безпеки РФ. Зокрема, йдеться про Другу службу ФСБ, яка відповідає за боротьбу з тероризмом і захист конституційного ладу.
На цьому тлі серед представників російської еліти зростає занепокоєння, що силовий блок отримує дедалі більше можливостей переслідувати не лише відкритих противників влади, а й тих, хто лише потенційно може стати її критиком.
Таким чином, напередодні виборів Кремль одночасно демонструє публічну впевненість у підтримці Путіна та посилює контроль над політичним простором. На думку аналітиків, така поведінка може свідчити не лише про прагнення зберегти керованість виборів, а й про побоювання влади щодо зростання внутрішнього невдоволення.
Раніше ми писали, що українська кампанія далекобійних ударів по території Росії дедалі більше впливає не лише на військові та економічні об'єкти, а й на суспільні настрої в країні. Водночас такі атаки можуть мати і зворотний ефект — посилити позиції російських прихильників жорсткої лінії, які закликають Володимира Путіна не погоджуватися на замороження війни, а, навпаки, посилювати бойові дії.
