Іран наразі не демонструє готовності до дипломатичного врегулювання конфлікту зі США та Ізраїлем і натомість посилює військовий тиск у регіоні.
Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на іранських, європейських дипломатів та арабські джерела.
За інформацією видання, Тегеран робить ставку на ескалацію, розраховуючи, що економічні наслідки для світу зростатимуть швидше, ніж США зможуть досягти результату військовими методами. Одним із ключових важелів впливу залишається контроль над Ормузькою протокою, через яку транспортується близько п’ятої частини світових поставок палива.
Іранські представники вказують, що часткове обмеження руху через протоку розглядається як спосіб підвищити ціну конфлікту для противників. У Тегерані наголошують, що протистоять значно потужнішому військовому супернику, однак не мають наміру відступати.
Європейські та арабські дипломати зазначають, що керівництво Ірану розглядає свою здатність впливати на судноплавство в регіоні та витримувати тиск США і Ізраїлю як тактичну перевагу. На їхню думку, навіть без досягнення стратегічних цілей це дозволяє Тегерану впливати на глобальні енергетичні ринки та посилювати нестабільність.
Минулого тижня представники Катару та Оману намагалися налагодити контакт із Тегераном щодо можливого припинення вогню. Водночас, за оцінками дипломатів, навіть значна військова перевага США та Ізраїлю не гарантує швидкого повалення іранської влади.
Іран, зі свого боку, заявляє про готовність до переговорів лише за умови припинення атак з боку США та Ізраїлю. Крім того, серед можливих вимог називають гарантії ненападу та компенсацію завданих збитків.
Окремі експерти вважають, що нещодавні ліквідації високопосадовців в Ірані також зменшили шанси на дипломатичний діалог. Зокрема, загибель колишнього секретаря Ради національної безпеки Алі Ларіджані, який вважався одним із потенційних посередників у контактах із Заходом, ускладнила перспективи переговорного процесу.
Раніше ми писали, що світові поставки скрапленого природного газу (СПГ) скоротилися до найнижчого рівня за останні пів року на тлі загострення ситуації на Близькому Сході. Конфлікт у регіоні обмежує транспортування ресурсу і нівелює зростання експорту з боку США та інших країн.
