Війна Росії проти України прискорила переорієнтацію країн Центральної Азії на Китай. Пекін нарощує присутність у регіоні не лише в економічній та торговельній сферах, а й у галузі безпеки та постачання озброєнь, яка тривалий час залишалася одним із ключових напрямів впливу Москви.
Про це пише Forbes.
За даними Каспійського центру політики, обсяг торгівлі Китаю з Казахстаном, Узбекистаном, Туркменістаном, Таджикистаном і Киргизстаном перевищив $70 млрд у 2022 році. У 2023-му показник зріс до понад $90 млрд, а у 2025 році досяг $106 млрд.
Експерти розглядають таку динаміку як свідчення зростання економічної ролі КНР для держав регіону. Водночас співпраця дедалі більше виходить за межі торгівлі. Китай активно розширює військові контакти з країнами Центральної Азії та пропонує їм озброєння й техніку, яку традиційно постачала Росія.
Eurasianet зазначає, що Пекін фактично кидає виклик багаторічному домінуванню Москви на центральноазійському ринку озброєнь.
Казахстан, зокрема, придбав у Китаю ударні безпілотники Wing Loong-1 та військово-транспортні літаки Y-8F-200. Також Астана вела переговори щодо придбання навчально-бойових літаків K-8W та іншої транспортної авіації.
Узбекистан у серпні отримав чотири китайські багатоцільові бойові літаки. Крім того, Ташкент закуповував у КНР зенітні ракетні комплекси.
Китайське озброєння посилює присутність і в інших країнах регіону. Туркменістан придбав китайські системи протиповітряної оборони, Таджикистан отримав броньовану техніку, а Киргизстан закуповував у КНР транспортні засоби та військове обладнання.
Однією з причин зміни пріоритетів країн Центральної Азії стали міжнародні санкції, запроваджені проти Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну. Санкційні обмеження ускладнили для російської промисловості доступ до низки іноземних технологій і компонентів, що вплинуло на можливості виробництва та постачання окремих видів військової техніки.
Китай при цьому не стикається з аналогічними обмеженнями з боку країн Центральної Азії. Це робить Пекін привабливішим альтернативним джерелом озброєнь, військового обладнання та відповідних технологій для держав регіону.
Водночас посилення китайського впливу не означає повного розриву Центральної Азії з Росією. Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан і Киргизстан продовжують підтримувати відносини з Москвою, але паралельно намагаються розширювати коло міжнародних партнерів.
Країни регіону також активізували контакти зі США, Великою Британією та Європейським Союзом, зокрема у сферах торгівлі, енергетики та безпеки. Така політика дозволяє їм зменшувати залежність від одного зовнішнього партнера.
Для Москви посилення Китаю в Центральній Азії може стати серйозним стратегічним викликом. "Москва продовжує зберігати значний політичний та економічний вплив у регіоні, однак Китай поступово займає дедалі більше місця в торгівлі та оборонній сфері", — зазначає видання.
Подальше співвідношення впливу Росії та Китаю залежатиме від темпів розширення китайської присутності та від того, наскільки активно центральноазійські держави продовжуватимуть диверсифікувати свої економічні, політичні та безпекові зв'язки.
Як повідомляв "Апостроф", Тегеран звертався до Москви з проханням надати БПЛА "Герань".
