Можливе скорочення квот на бронювання працівників і запровадження нового порядку визначення критичності підприємств можуть створити додаткові проблеми для малого та середнього бізнесу, комунальних служб і критично важливих виробництв.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла адвокатка, голова військового комітету та військової юстиції Асоціації правників України Катерина Аніщенко.
За її словами, малий і середній бізнес досі відчуває наслідки попередніх змін у правилах бронювання. Частина підприємств втратила статус критично важливих, а їхні працівники — бронювання, після чого деяких із них мобілізували. Тепер нові пропозиції викликають додаткове занепокоєння, зокрема через можливе скорочення кількості заброньованих працівників.
"Ми ще не бачили цього законопроєкту, ми лише чули відповідні якісь пояснення зі сторони народних депутатів, про які говориться, що це буде зменшення кількості заброньованих, і зокрема це безпосередньо буде стосуватися і для комунальних підприємств", — зазначила Аніщенко.
Скорочення бронювання може залишити комунальні підприємства без фахівців
Аніщенко наголосила, що нестача працівників у комунальних підприємствах може безпосередньо вплинути на повсякденне життя українців. Особливо гостро ця проблема постає в умовах російських атак на інфраструктуру, коли необхідно оперативно відновлювати електро-, тепло- та водопостачання.
За словами адвокатки, якщо підприємства втратять фахівців, їм буде складно знайти заміну. Це стосується не лише комунальних служб, а й малого агробізнесу та підприємств, які мають статус критично важливих.
"Якщо комунальні підприємства будуть втрачати відповідних фахівців, яких уже і так не вистачає, то ми, звичайні громадяни це також на собі відчуємо. Ті зміни фактично унеможливлюють роботу як комунальних підприємств, так і малий агробізнес, так і тих підприємств, які вже мають статус критичності. Якщо буде зменшено квоту, якщо будуть не враховані студенти, ті люди, які вже мають право по інвалідності на відстрочку, то, по суті, робити буде нікому", — пояснила Аніщенко.
За словами адвокатки, скорочення квот на бронювання та можливе неврахування окремих категорій працівників можуть призвести до того, що підприємствам не буде ким замінити мобілізованих фахівців. Це створює ризики зупинення виробництв і ускладнення роботи комунальних служб.
Як новий законопроєкт може вплинути на бізнес
Окреме занепокоєння викликає пропозиція створити координаційний центр із 17 осіб, який ухвалюватиме рішення про надання підприємствам статусу критично важливих або позбавлення його. Аніщенко наголосила, що без чітко визначених критеріїв бізнесу буде складно оскаржувати такі рішення в суді.
"Буде координаційний центр у кількості 17 осіб, які будуть приймати рішення щодо надання статусу критичності або навіть якщо позбавлення статусу критичності. Але жодним нормативно-правовим документом не повідомляється про те, які ж критерії повинні бути. Як же суд може оцінювати правомірність або неправомірність про відмову у статусі критичності, якщо немає цих критеріїв? Відсутність прозорості викликає найбільше занепокоєння зі сторони правників", — наголосила адвокатка.
Вона додала, що відсутність прозорої процедури та покрокових інструкцій ускладнює захист інтересів підприємств. На її думку, суд не зможе належним чином оцінити правомірність рішень, якщо нормативні документи не міститимуть чітких вимог.
Зарплата від 25 тисяч гривень: як вимоги впливають на бронювання
Ще однією проблемою є передбачений п'ятиденний термін для оформлення збільшених лімітів на бронювання. За словами Аніщенко, в умовах війни, перебоїв з електроенергією та постійних повітряних тривог підприємства можуть фізично не встигнути підготувати й подати необхідні документи.
Адвокатка звернула увагу й на те, що наразі немає чіткого розуміння, як враховуватимуть форс-мажорні обставини та чи йтиметься про календарні або робочі дні. Якщо підприємство не дотримається терміну, координаційний центр може відмовити йому у збільшенні ліміту.
Крім того, вимоги щодо високого рівня заробітної плати — від 25 тисяч гривень — можуть стати непосильним тягарем для комунального сектору та малого бізнесу. За словами Аніщенко, виплачувати зарплату на такому рівні складно не лише малим підприємствам, а й комунальним службам, які стикаються з боргами населення за послуги.
Вона додала, що нестача електриків і слюсарів уже відчутна, а підприємства не завжди мають фінансову можливість утримувати працівників, яких прагнуть забронювати.
Доставлення до ТЦК: які повноваження можуть надати поліції
Аніщенко також прокоментувала пропозицію законодавчо закріпити право поліції затримувати громадян і доставляти їх до територіальних центрів комплектування.
На її думку, такий підхід може легалізувати практики, про які вже повідомляють у медіа: примусове доставлення людей до ТЦК без належного оформлення адміністративного затримання.
"По суті, це означає легалізацію тих ситуацій, які ми вже бачимо в засобах масової інформації, коли людину затримують, навіть якщо людина не є порушником, коли не складається протокол про адміністративне затримання і людину доставляють до ТЦК примусово", — пояснила адвокатка.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Вона зазначила, що нині поліція може затримувати та доставляти людину до ТЦК за визначених законом обставин — зокрема, якщо йдеться про правопорушення або розшук. Водночас, за її словами, трапляються випадки, коли військовозобов'язаних доставляють без належних документів.
У таких ситуаціях захистити права людини стає складніше, оскільки згодом може з'ясуватися, що офіційних документів про затримання немає. Аніщенко наголосила, що працівники ТЦК не мають права самостійно затримувати громадян і доставляти їх до центру, хоча можуть оповіщати про обов'язок з'явитися.
На думку адвокатки, зміни до законодавства мають супроводжуватися чіткими процедурами, які визначатимуть підстави для затримання, порядок оформлення документів і можливості оскарження дій правоохоронців.
"Апостроф" повідомляв, що Кабінет Міністрів України готує зміни до правил бронювання військовозобов’язаних. Для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики пропонують зменшити ліміт бронювання зі 100% до 85%, а для підприємств тепло- і водопостачання та поводження з відходами – із 75% до 60%. Також планують змінити порядок розрахунку квоти та запровадити додатковий контроль за статусом критично важливих підприємств.
