Казахстан намагається зберігати баланс між Росією, Китаєм і Заходом, однак не готовий відкрито виступати проти Кремля. Водночас змусити російського президента Володимира Путіна погодитися на реальні мирні переговори може лише поразка російської армії на полі бою.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця.
За його словами, Казахстан залишається стратегічним партнером Росії, хоча між країнами немає окремого двостороннього військового договору. Держава є учасницею Євразійського економічного союзу та Організації Договору про колективну безпеку, що зумовлює тісні політичні, економічні й безпекові зв'язки з Москвою. Водночас Астана проводить політику балансування між Росією, Китаєм і США, намагаючись уникати відкритої конфронтації з будь-якою зі сторін.
Перепелиця зазначив, що президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв неодноразово демонстрував обережну позицію щодо війни проти України. Зокрема, він відмовився направляти казахстанські війська на російсько-український фронт, а також публічно закликав Кремль перейти до дипломатичних переговорів.
Експерт наголосив, що Казахстан значною мірою залежить від Росії через економічні та транспортні зв'язки, зокрема через використання Каспійського трубопровідного консорціуму для експорту нафти. Водночас Москва також зацікавлена у збереженні відносин із Казахстаном, адже на його території розташовані важливі стратегічні об'єкти, зокрема космодром Байконур.
"Казахстан намагається не перетинати червоні лінії зовнішньополітичні і геополітичні Росії, тому він, власне, слухняно підтримує ці ініціативи, хоча відносно України він займає певний нейтралітет, і не зважаючи на те, що Росія просила направити війська на російсько-український фронт, президент Казахстану Токаєв відмовився від такої послуги для Російської Федерації", — розповів Перепелиця.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Він зазначив, що остання заява Токаєва про необхідність припинення війни та переходу до дипломатичних переговорів, за словами експерта, була пов'язана з ударами українських дронів по російських об'єктах, які вплинули на роботу Каспійського транспортного коридору.
"Останньою краплею стало те, що наші дрони вдарили по нафтопереробному заводу і це стало поставило під загрозу функціонування якраз Каспійського транспортного коридору. На що Казахстан заявив, що він припиняє використання цього коридору. От, власне, це і послужило тим, що Токаєв вирішив все-таки використати свою переговорну функцію для того, щоби спонукати Путіна закінчити бойові дії і перейти до дипломатичних переговорів", — наголосив він.
Перепелиця зазначив, що таким чином Токаєв намагався використати свою переговорну роль, щоб переконати Володимира Путіна перейти до дипломатичного врегулювання. Однак Кремль фактично відкинув цю пропозицію, заявивши про намір продовжувати бойові дії до досягнення власних цілей.
За словами експерта, Росія наразі не готова до реальних переговорів, оскільки Кремль розраховує досягти своїх цілей військовим шляхом. Він зазначив, що Москва готується до подальшого продовження війни та можливого посилення мобілізаційних заходів.
За словами Перепелиці, Казахстан обрав стратегію повільного політичного дистанціювання від Росії, зберігаючи при цьому військово-технічну співпрацю.
"Казахстан обрав таку стратегію повільного дистанціювання від Росії, особливо в політичних питаннях. Хоча стосується воєнно-технічного співробітництва, Збройні сили Казахстану так і озброюються російським озброєнням", — сказав експерт.
Перепелиця також зазначив, що Китай відіграє важливу роль у зовнішній політиці Казахстану. За його словами, Пекін фактично виступив гарантом територіальної цілісності країни, що вплинуло на зменшення антиказахської риторики в Росії.
"Апостроф" повідомляв, що президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв на зустрічі з російським диктатором Володимиром Путіним заявив про необхідність якнайшвидшого припинення війни Росії проти України.
За словами Токаєва, природа цього конфлікту є незрозумілою для багатьох, зокрема й для Казахстану. Він порівняв ситуацію з протистоянням між Азербайджаном і Вірменією, витоки якого сягають глибини історії, тоді як нинішню війну зрозуміти значно складніше.
Президент Казахстану запропонував Путіну заморозити бойові дії за сприяння світових держав, назвавши Росію "великою державою" та додавши, що зворотне нібито на руку супротивникам РФ.
Путін публічно не відповів на це у відкритій частині зустрічі. Проте речник Кремля Дмитро Пєсков згодом заявив, що російський диктатор нібито детально розповів президенту Казахстану про війну і сказав йому про неможливість замороження нинішньої лінії фронту через необхідність досягти цілей на полі бою.
У Інституті вивчення війни (ISW) вважають, що президент Росії Володимир Путін використав зустріч із президентом Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим для виправдання своєї відмови заморозити лінію фронту в Україні та рішення продовжувати війну.
