Чергові заяви Кремля про перехід до "більш системних" і масованих ударів по території України є елементом інформаційно-психологічного тиску, який не відображає реального зростання військово-технічного потенціалу агресора. Російський військово-промисловий комплекс працює на межі своїх можливостей, що змушує ворога використовувати ракетне озброєння практично одразу після виробництва.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів політолог, майор Збройних сил України Андрій Ткачук.
Експерт зазначив, що нові погрози Кремля щодо "більш системних ударів" не є чимось принципово новим. На його думку, це насамперед елемент інформаційно-психологічного тиску, спрямований одночасно на українське суспільство, владу та міжнародних партнерів.
"Ну, я вбачаю в цьому лише питання інформаційно-психологічного тиску на нас та на наших партнерів, на наше суспільство з метою схиляння до здачі Донбасу. Тобто це така програма максимум від росіян в цьому плані, і я в цьому більш ніж переконаний, тому що насправді нічого немає краще, ніж аналітика і порівняння. Якщо подивитися на минулий травень, то росіяни били в тому травні не менш активно, а то й більше було масованих обстрілів із застосуванням ракет і балістики в період з 1 травня по 24 чи 25 число", — сказав він.
Ткачук підкреслив, що у порівнянні з попередніми періодами нинішній рівень обстрілів не є унікально новим чи рекордним. Росія й раніше здійснювала масовані атаки з використанням ракет і дронів. Водночас експерт визнав, що Росія справді наростила виробництво ударних безпілотників типу "Шахед", і це є реальним викликом для України. Проте, за його словами, українська система протиповітряної оборони також суттєво посилилася, зокрема завдяки розвитку засобів малого ППО.
"Справді, це все інформаційно-психологічна гра. Вона полягає в тому, що росіяни будуть продовжувати те, що вони робили: системно бити по Україні з тією ж інтенсивністю, що й раніше. Єдине, що точно зросло, — це кількість "Шахедів". Вони наростили спроможності їхнього виробництва, різних типів дронів на базі "Шахеда"", — додав він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Аналізуючи загрози можливих ударів із території Білорусі по ключових логістичних маршрутах, майор ЗСУ зауважив, що, попри залежність Мінська від Кремля, ознак підготовки сухопутного наступу з північного напрямку наразі немає.
"Очевидно, що Білорусь залишається васалом Путіна. Проте треба дивитися на факти. Знову розганяється історія вже четвертий рік про наступ із Білорусі. Абсолютно ті самі наративи, ті самі маршрути. Проте накопичення особового складу на прикордонні немає, а це ключовий фактор, що свідчить про відсутність підготовки наступу. Я не вірю у використання сил Білорусі проти нас у вигляді сухопутної операції. Зараз є певні процеси між США та Білоруссю — знімаються санкції з банків, відбуваються політичні контакти. Тому сумнівно, що Лукашенко піде на ескалацію", — сказав він.
Водночас він визнав, що Білорусь продовжує надавати Росії свою територію для військових потреб — зокрема для логістики та використання інфраструктури. Але пряме залучення білоруської армії у масштабні бойові дії залишається малоймовірним.
Окремо Ткачук прокоментував українські удари по території Росії. На його думку, вони мають стратегічне значення, оскільки впливають на економіку, інфраструктуру та внутрішню стабільність РФ. Удари по нафтопереробних заводах і логістичних вузлах уже викликають помітну реакцію в російському інформаційному просторі.
Експерт вважає, що посилення тиску на російську економіку може стати важливим фактором у майбутніх переговорах, особливо напередодні холодного сезону.
"Я вважаю, що до осені і зими треба показати наші спроможності ударів по російській енергетиці, щоб створити ризики блекаутів і вимкнень. Це може стати сильним аргументом на переговорах напередодні зими, адже ми вже знаємо, як переживати такі періоди, а росіяни — ні. У контексті переговорів це може бути наша сильна позиція, якщо ми покажемо готовність діяти", — підсумував він.
"Апостроф" повідомляв, що російська армія планує завдавати ударів по захищених військових командних пунктах та органах державного управління України, а не по будівлях Верховної Ради чи Офісу президента у центрі Києва.
Міністерство закордонних справ Китаю відреагувало на погрози Москви щодо проведення масованих ракетних атак на столицю України. Пекін вкотре закликав учасників конфлікту уникати загострення бойових дій та повернутися до дипломатичного врегулювання ситуації. Водночас представники КНР залишили без прямої відповіді запитання про те, чи планується евакуація китайського посольства з Києва через ймовірну небезпеку нових обстрілів.
Кремль намагається використовувати залякування та тиск на іноземні представництва в Києві як інструмент гібридної війни. Заклики російського МЗС до евакуації дипломатичних місій мають на меті спровокувати паніку серед цивільного населення столиці, однак міжнародна спільнота демонструє адаптованість до воєнних реалій, що суттєво б’є по російському іміджу.
