Рішення Білорусі прибрати російські ретранслятори зі своєї території може свідчити не лише про технічний крок, а й про спробу Мінська продемонструвати певну самостійність у відносинах із Москвою та створити простір для подальшого діалогу з Україною.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів експерт аналітичного центру "Українська призма" Михайло Сінаюк.
За його словами, головною метою заяви президента України про необхідність демонтажу ретрансляторів було не лише їхнє фізичне прибирання, а й удар по концепції так званої Союзної держави Росії та Білорусі, а також демонстрація обмежених можливостей Кремля впливати на Мінськ.
"Чи була головна мета цієї заяви нашого президента, щоб були прибрані три ретранслятори? На мою суб'єктивну думку, ні. Головна мета, головні функції, які мала виконати ця заява: перше — це нанести удар по так званій союзній державі, по цьому концепту союзної держави між Москвою та Мінськом. Другий момент — це вдарити по авторитету Кремля в особі Путіна. І третя функція — шляхом от такої короткострокової ескалації досягти деескалації відносно з Білоруссю", — пояснив експерт.
Сінаюк зазначив, що Лукашенко розуміє власні обмеження та не може повністю покладатися ні на власні військові можливості, ні на допомогу Росії. Саме тому Мінськ може шукати варіанти, які дозволять уникнути прямої конфронтації з Україною.
"Лукашенко в першу чергу розуміє, що на своїй спроможності він не може сподіватися, оскільки білоруська армія фактично, в порівнянні з українською, а якщо навіть брати повітряні сили, можливості ППО, вона просто не співставна. На Москву він теж зараз не може спиратися по зрозумілих причинах", — сказав він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
На думку експерта, рішення щодо ретрансляторів також стало сигналом для російських і білоруських еліт про те, що Мінськ здатен ухвалювати окремі рішення, навіть якщо вони не повністю відповідають інтересам Москви.
"Москва в даному випадку не знає, що запропонувати Білорусі. Тобто от уявіть: Москва зараз скаже: "Ні, ви не зможете прибрати, ми вам забороняємо прибирати наші ретранслятори з вашої території". А Мінськ каже: "Що ви можете нам запропонувати? Може, ви нам своє ППО зможете передати? Можливо, свої РЛС зможете передати, якось захистити наше небо?" — пояснив він.
Аналітик зауважив, що вся білоруська промисловість і нафтопереробні заводи вже максимально працюють в інтересах РФ. Єдине, що Мінськ теоретично може додатково запропонувати Кремлю, — це прямий вступ у війну, проте Лукашенко всіляко цього уникає. Ба більше, білоруський диктатор сам публічно натякнув на наявність непублічних контактів із Києвом, під час яких, імовірно, обговорювалися гарантії невтручання Білорусі у бойові дії.
За словами експерта, майбутня позиція Лукашенка значною мірою залежатиме від внутрішньої ситуації в Росії. Чим більше проблем матиме Москва, тим сильніше вона залежатиме від Білорусі та її економічних можливостей.
Сінаюк наголосив, що Лукашенко діє переважно ситуативно та реагує на зовнішній тиск. Подальша поведінка Мінська залежатиме від позицій Росії, України, Європи та США.
Експерт додав, що Росія, ймовірно, продовжуватиме провокації, намагаючись втягнути Білорусь у війну на своєму боці. Водночас Лукашенко наразі зацікавлений у тому, щоб уникнути прямої участі у бойових діях.
Ретранслятори в Білорусі
Як писали раніше в The Wall Street Journal, посилаючись на інформацію від чинних і колишніх посадовців із Європи та Росії, РФ активізувала тиск на керівництво Білорусі, розраховуючи використовувати її територію як плацдарм для розширення військових дій проти України або для реалізації гібридних сценаріїв проти Заходу.
Як повідомляло видання WSJ із посиланням на колишнього співробітника російської розвідки, Кремль прагне отримати від Мінська дозвіл на запуск безпілотників зі своєї території, а також розширити лінію фронту на захід. Такий крок має змусити Україну перекинути частину сил із передової до білоруського кордону. За невиконання цих умов Москва погрожує припинити фінансову підтримку Мінська.
Щодо ретрансляторів, які використовувалися для коригування російських ударів з території Білорусі, з 22 червня поточного року припинили роботу, наголосив Зеленський.
У четвер, 25 червня, влада Росії офіційно відкинула повідомлення про те, що Москва нібито змушує Білорусь до активнішої участі у війні проти України.
