Україна залишається одним із головних питань порядку денного саміту НАТО 7–8 липня. Очікується, що під час нього буде ухвалено рішення щодо посилення військової підтримки, зокрема у сфері протиповітряної оборони та захисту від балістичних загроз.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів полковник у відставці, військовий дипломат, колишній заступник військового представника України при НАТО та військовий аташе при посольстві України в США, директор із питань стратегічної підтримки Фонду Вільна Україна" Андрій Ординович.
За його словами, серед пріоритетів саміту — посилення української системи ППО, насамперед захисту від балістичних ракет, а також подальша військово-технічна підтримка, включно з розвитком оборонно-промислового комплексу.
"Я переконаний в тому, що під час НАТО будуть прийняті відповідні рішення, щоб підтримати зусилля України проти дії балістики. Ми знаємо, що маємо відповідні підписані угоди з Німеччиною, з Великобританією, з Голландією, підтримання дальших наших зусиль", — сказав він.
Водночас експерт зазначив, що обсяги майбутньої допомоги можуть суттєво відрізнятися залежно від політичних рішень держав-партнерів — від десятків до понад сотні мільярдів доларів у довгостроковій перспективі.
"Говорять різні суми виділення чи опрацювання на підтримку України від 30-40 млрд до 70 млрд. Окремі цифри кажуть 130 млрд протягом визначеного періоду часу", — сказав Ординович.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Він наголосив, що для зміни ситуації на полі бою та примусу Росії до миру Сили оборони реалізують затверджені стратегічні плани, спрямовані на збільшення матеріальних і людських втрат країни-агресора. Важливими складовими цієї стратегії є далекобійні удари по російській енергетичній інфраструктурі та максимальне виснаження окупаційних військ на фронті.
За словами військового дипломата, нарощування ефективності далекобійних ударів і системне знищення логістики противника залишаються безальтернативним шляхом до послаблення його боєздатності. Він зазначив, що така тактика вже демонструє результати, зокрема на кримському напрямку.
"Продовження наших діпстрайків дозволить нам не тільки зменшити на 40% виробництво палива, енергетики Російської Федерації для підтримання збройних сил, а треба підняти до 65% і більше. Треба, щоб логістика була метла. Без логістики немає бойових дій", — пояснив він.
Ординович також звернув увагу, що, окрім військового тиску, на Росію дедалі більше впливають внутрішні соціально-економічні чинники — закриття приватних підприємств, проблеми фінансового сектору, посилення міжнародних санкцій та дипломатичний тиск України на міжнародних майданчиках.
Він наголосив, що серед ключових інструментів впливу на Росію залишаються санкції, дипломатичні механізми, міжнародні трибунали, а також робота над поверненням незаконно депортованих українських дітей.
Щодо позиції НАТО експерт зазначив, що, попри окремі дискусії щодо шляхів завершення війни, більшість країн Альянсу налаштовані на подальшу підтримку України та зміцнення її оборонних спроможностей. На його думку, це має посилити переговорні позиції Києва.
"В них і існує розуміння, в них ідуть відповідні дискусії щодо посилення присутності країн-членів НАТО і їхніх сил і засобів на території Польщі, посилення ядерного потенціалу, в тому числі і з боку Сполучених Штатів Америки, розгортання додаткових засобів. Все це елементи, які демонструють, що Росії треба переглянути свою зовнішню політику", — підсумував фахівець.
"Апостроф" повідомляв, що під час саміту в Анкарі, який відбудеться 7–8 липня, країни — члени НАТО пообіцяють Україні "сталу, прогнозовану та довгострокову" безпекову допомогу.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте напередодні саміту в Анкарі також заявив, що найбільшою загрозою безпеці Альянсу є Росія.
