НАБУ і САП передали до Інтерполу документи для оголошення в міжнародний розшук фігурантів справи "Мідас" — бізнесменів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана. Водночас навіть "червона картка" Інтерполу не гарантує ані їхнього арешту, ані екстрадиції до України, адже вирішальну роль відіграють законодавство та політична позиція країни перебування.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявила голова Інституту законодавчих ідей Тетяна Хутор.
За її словами, якщо всі документи до Інтерполу подані коректно, подальший розгляд значною мірою залежить від самої організації. Водночас навіть позитивне рішення не гарантує реального затримання і передачі підозрюваних Україні.
"Навіть якщо Міндіч чи Цукерман будуть у міжнародному розшуку, це ще не гарантує, перше, що вони будуть дійсно арештовані. І друге — це не гарантує того, що вони будуть повернуті в Україну", — пояснила експертка.
Хутор наголосила, що Інтерпол займається розшуком і затриманням осіб, однак екстрадиція є окремою юридичною процедурою. Вона залежить від національного законодавства країни, де перебуває підозрюваний, а також від політичних чинників.
За словами експертки, Міндіч та Цукерман є громадянами Ізраїлю і наразі перебувають саме там. Водночас Ізраїль, як правило, не видає власних громадян, за винятком особливо тяжких злочинів проти життя і здоров’я.
"Тобто корупція тут не береться до розгляду навіть. Шанси на те, що Ізраїль спокійно піде на екстрадицію Цукермана і Міндіча в Україну, ну, вони вкрай низькі, абсолютно вкрай низькі", — наголосила вона.
Водночас Хутор зазначила, що оголошення в міжнародний розшук усе ж має практичний сенс, оскільки суттєво обмежує свободу пересування таких осіб і ускладнює їм життя за межами країни перебування. Фактично, за її словами, Ізраїль може стати для них єдиним відносно безпечним місцем.
Експертка підкреслила, що ключовий практичний фокус України має бути не лише на спробах екстрадиції підозрюваних, а передусім на пошуку, арешті та поверненні активів, пов’язаних зі злочином. Йдеться про сотні мільйонів доларів, які можуть перебувати не лише на рахунках самих фігурантів, а й пов’язаних із ними осіб.
"Фокус на тому, щоб знайти ці активи, ідентифікувати їх, співпрацювати з іншими країнами, налагодити зв'язок таким чином, щоб і відправити відповідні запити, щоб ці активи були заарештовані, рахунки заморожені і потім уже виносити відповідні рішення в Україні. І в майбутньому... це їх стягувати і повертати в Україну. І це достатньо реалістично. Довго, але реалістично", — підкреслила голова інституту.
За її словами, оголошення в розшук через Інтерпол не впливає автоматично на майно підозрюваних, тому українській стороні необхідно самостійно та за підтримки міжнародних механізмів ініціювати пошук, арешт і замороження рахунків та іншого майна за кордоном. Арешт кількох квартир, за її словами, є лише незначною частиною можливих активів, тоді як загальна сума у справі може сягати сотень мільйонів.
Хутор пояснила, що процес повернення коштів може бути дуже тривалим і залежить як від позиції самих підозрюваних та їхніх адвокатів, так і від особливостей законодавства різних країн. В Україні більшість механізмів конфіскації прив’язані до фінального вироку суду, що може означати роки очікування.
Водночас експертка наголосила, що після появи інформації в базах Інтерполу ризик затримання підозрюваних під час перетину кордонів суттєво зростає.
"Звичайно, ускладнюється пересування світом. Ризик того, що вони будуть затримані, тому що там буде червона картка, значно підвищується. І саме тому, в цілому Ізраїль стане для них надовго таким єдиним умовно безпечним місцем", — підсумувала вона.
Що передувало
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) 10 листопада оголосило про старт масштабної антикорупційної операції, названої "Мідас", метою якої є викриття протиправної діяльності в українському енергетичному секторі.
Слідчі з’ясували, що ключовим механізмом діяльності злочинного угруповання було регулярне отримання хабарів від контрагентів "Енергоатому", розмір яких становив від 10% до 15% від загальної вартості укладених договорів.
За даними правоохоронців, процес відмивання коштів відбувався через спеціально організований офіс у Києві, який, як стверджується, належав родинному колу колишнього народного обранця, а нині сенатора Російської Федерації, Андрія Деркача.
Відомо, що йдеться про Тимура Міндіча (керівник схеми, на плівках — "Карлсон"), Ігоря Миронюка (ексрадник міністра енергетики, "Рокет"), Дмитра Басова (виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки "Енергоатому", "Тенор") та Германа Галущенка (ексміністра енергетики, голова Мінʼюсту, "Професор").
Вранці 10 листопада детективи Національного антикорупційного бюро розпочали обшуки у бізнесмена Тимура Міндіча.
19 листопада народні депутати України підтримали звільнення Світлани Гринчук з посади міністерки енергетики та Германа Галущенка з посади міністра юстиції України.
22 листопада бізнесменів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, яких правоохоронці підозрюють у корупційних злочинах у енергетичній сфері, оголосили у розшук.
25 листопада стало відомо, що у "бек-офісі" Міндіча виявили понад 527 довідок про детективів НАБУ, депутатів та журналістів. Того з дня у Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) опитали секретаря Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Рустема Умєрова як свідка.
1 грудня суд заочно обрав запобіжний захід бізнесменові Тимуру Міндічу, підозрюваному у причетності до масштабної корупційної у сфері енергетики.
Бізнесмена Тимура Міндіча, фігуранта у справі корупції в сфері енергетики, помітили в Ізраїлі.
