Країни НАТО вивчають український досвід протидії дронам та розглядають можливість інтеграції сучасних антидронових технологій у власні системи безпеки. Однак Альянс поки що не готовий до відбиття масштабних атак, подібних до тих, які регулярно переживає Україна.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів кандидат політичних наук, голова Громадської ліги "Україна-НАТО" Сергій Джердж.
Він зазначив, що військові аналітики країн НАТО, США та Канади уважно стежать за перебігом війни в Україні та вивчають досвід застосування безпілотників і засобів боротьби з ними. За його словами, особливий інтерес викликають українські антидронові рішення, однак їхня ефективність полягає не в окремих зразках техніки, а в комплексному підході.
Експерт нагадав, що Румунія була змушена змінити власне законодавство після випадків падіння російських безпілотників на її території. До цього дрони навіть не входили до переліку загроз, які військові мали право знищувати.
"Я пам'ятаю, що перші російські дрони, які потрапляли на територію Румунії, то румунське законодавство тоді не дозволяло їх збивати, тому що згідно з внутрішніми протоколами цілями, які несуть загрозу, є літаки, невстановлені ворожі, ракети, крилаті ракети і так далі. Але дрони в цьому переліку були відсутні. Потім у Румунії змінили законодавство, внесли вже дрони до переліку тих загроз, які можуть нести небезпеку для населення і які потрібно знешкоджувати", — розповів він.
Він додав, що поодинокі інциденти з падінням БПЛА в Європі стають резонансними новинами, хоча для України масовані атаки вже є щоденною реальністю. За словами експерта, країни НАТО зацікавлені в українських антидронових системах, проте ефективна протидія вимагає не окремих одиниць техніки, а комплексних рішень.
"Тут важлива вся система моніторингу, акустичні радари, різного роду детектори і відповідні засоби, які можна застосувати для збиття дронів. Одна система не дає такого ефекту. Тому тут не просто продаж з України якогось дрона чи певної кількості дронів конкретного типу, а важливо налагодити системний підхід, тому що у нас це комплексне рішення, і воно коштує значно дорожче, ніж ціна одного, навіть дорогого дрона", — акцентував він.
На його переконання, Україні варто не лише експортувати окремі технології союзникам, а й прагнути до інтеграції систем протиповітряної оборони з країнами НАТО. Така співпраця могла б зміцнити безпеку як України, так і всієї Європи.
Він вважає, що жодна європейська країна НАТО наразі не здатна самостійно відбити удар масштабу тих атак, які Росія регулярно завдає по Україні із застосуванням сотень дронів і десятків ракет.
Джердж пояснив, що серед головних проблем залишається складна система ухвалення рішень у НАТО та Європейському Союзі, де необхідно враховувати позиції багатьох держав. Крім того, країни Європи по-різному оцінюють безпекові загрози: держави Балтії та Північної Європи приділяють більше уваги російській загрозі, тоді як інші країни більше зосереджуються на міграції чи тероризмі.
За словами експерта, попри зростання оборонних витрат і нарощування виробництва боєприпасів, європейський військово-промисловий комплекс ще не повністю відповідає сучасним викликам. Додатковою проблемою залишається велика кількість різних типів озброєння, що ускладнює взаємосумісність армій країн НАТО.
"Справа в тому, що через два-три роки Європа посилиться. Сьогодні склади в Європі напівпорожні, тому що там не так багато всього було взагалі. Рішення про збільшення витрат на оборону були ухвалені лише торік. Росіянам не обов’язково створювати довгу колону з сотні танків. Вони можуть діяти інакше — новими способами, які раніше не використовувалися, зокрема із залученням місцевих колаборантів тощо", — резюмував фахівець.
На думку Джерджа, Росія може вдатися до провокацій проти країн НАТО значно раніше, ніж прогнозують окремі розвідки. Він наголосив, що загроза полягає не лише у можливому прямому вторгненні, а й у нових формах впливу — зокрема через диверсійні групи та місцевих колаборантів.
"Для росіян не обов'язково створювати довгу колону з сотні танків. Вони можуть діяти іншим способом, новими методами, які раніше не використовувалися, зокрема із залученням місцевих колаборантів і так далі. Так що все може бути", — підсумував експерт.
"Апостроф" повідомляв, що країни-члени НАТО розглядають можливість прискорення закупівлі безпілотників для посилення контролю повітряного простору та реагування на нові загрози поблизу кордонів Альянсу.
Сполучені Штати Америки мають намір значно зменшити чисельність літаків та військових кораблів, які залучаються до операцій НАТО на європейському континенті.
