Після приходу до влади Петера Мадяра в Угорщині спостерігається позитивна динаміка у відносинах з Україною, хоча вплив політики попереднього уряду на чолі з Віктором Орбаном усе ще зберігається.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів очільник угорської громади Києва та Київської області Тибор Томпа.
За його словами, після зміни влади в Угорщині відносини з Україною поступово покращуються. Водночас політична спадщина Орбана й надалі впливає на внутрішню ситуацію, оскільки його прихильники продовжують критикувати курс нового уряду.
"Але найбільша проблема на сьогоднішній день, це те, що в Угорщині залишилось так званих 20, навіть до 30% людей і в парламенті, в тому числі це Орбана, партія Орбана Фідес, той же самий Орбан і його поспішники праворадикали. І вони постійно говорять про те, що Петр Мадяр, його уряд повністю здали Угорщину, підіграють Україні, що домоголись на виділення 90 млрд євро Європейським Союзом на що вони, Орбан і його поспішники ніколи б не до не погодились і, звісно б не погодились на відкриття навіть першого кластеру", — пояснив очільник громади.
За словами Томпи, нова угорська влада налаштована на конструктивну співпрацю з Україною. Він зазначив, що угорські медіа кардинально змінили тональність висвітлення подій: тепер вони регулярно повідомляють про російські атаки на українські міста. Також, за його словами, із преси практично зникли українофобія та цькування, а пропагандистські плакати часів Орбана більше не використовуються після ухвалення Петером Мадяром закону, який забороняє цькування у ЗМІ.
"Я бачу кардинально зміну в ЗМІ. Після того, як прийшла нова влада, засоби масової інформації повально інформують про кожну отаку атаку, що роблять рашисти проти України, проти Києва, Львова, інших міст. Я сам уже не спостерігаю в угорській пресі тієї українофобії, ненависті до України, які були тотально при Орбану", — сказав він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Томпа також заявив, що питання захисту прав угорської національної меншини в Україні фактично вже врегульоване. На його переконання, більшість вимог, які раніше висувала влада Орбана, Україна вже виконала.
На його думку, навіть якщо відкриття окремих кластерів переговорів дещо затримається, це не стане критичною перешкодою для євроінтеграції України. Він нагадав, що рішення ухвалюються не лише Угорщиною, а всіма державами-членами Європейського Союзу, а українські дипломати мають можливість продовжити роботу над відкриттям наступних напрямів переговорів.
"Я дуже і дуже сподіваюсь на те, що цих проблем не буде. Тут Угорщина взагалі не визначальна країна в Європейському Союзі. Тут потрібно попрацювати нашим дипломатам, попрацювати нашим можновладцям", — зазначив він.
На думку Томпи, Україна має активніше працювати із засобами масової інформації та лідерами громадської думки, особливо на Закарпатті, де, за його словами, досі зберігається значний вплив старих проросійських і проорбанівських наративів.
"Ми маємо максимально підсилити наш інформаційний вплив на Закарпатті, щоб це був проукраїнський і проєвропейський. І друге — це співпраця, максимальна співпраця в самій Угорщині з відповідними ЗМІ, з відповідними інфлюенсерами, людьми, організаціями, які формують громадську думку", — підсумував Томпа.
"Апостроф" повідомляв, що під час липневого раунду переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу партнери можуть відкрити лише два кластери замість п'яти запланованих. У Брюсселі висловлюють сумніви стосовно можливості запустити всі залишкові треки одночасно.
11 червня Верховна Рада проголосувала за постанову, яка має налагодити тіснішу співпрацю між парламентом та урядом у процесі євроінтеграції. Рішення спрямоване на швидшу адаптацію українських законів до стандартів Європейського Союзу, що є необхідною умовою для отримання повноправного членства.
Європейський Союз був змушений знизити амбіції щодо графіка переговорів про вступ України через позицію Угорщини. Замість раніше запланованого відкриття п'яти переговорних блоків у липні, Брюссель тепер орієнтується на запуск лише двох напрямків – зовнішніх відносин та внутрішнього ринку.
Європейська комісія (ЄК) може розглянути можливість нового пакета позик для переозброєння у рамках програми SAFE через Угорщину.
Угорщина призупинила просування одного з ключових процедурних рішень, необхідних для відкриття нових переговорних кластерів у процесі вступу України та Молдови до Європейського Союзу.
