В Україні ініціатива створення Пантеону героїв не викликає суттєвих внутрішніх суперечок, однак у Польщі вона вже стала предметом політичних дискусій і критики.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла народна депутатка України, секретарка Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.
Вона наголосила, що всередині України навколо проєкту фактично немає серйозних конфліктів, адже існує спільне розуміння його мети. За її словами, питання поховань визначатиме спеціальна комісія за участі Українського інституту національної пам'яті, а на території Пантеону не зможуть бути поховані особи, які мали судимості або співпрацювали з тоталітарними режимами.
Піпа зауважила, що кожна суверенна держава має виключне право самостійно визначати своїх національних героїв. Вона нагадала, що Польща також має історично суперечливі постаті, однак Україна не втручається у внутрішні справи сусідньої держави.
"Ми ж не керуємо, що поляки мають ставити себе вдома і кого ховати у своєму пантеоні, який у них є. Знаєте, вони мають питання до нашої УПА, але навіть польські історики визнають, що тільки 20% УПА мають воєнні злочини, так само, як і їхня Армія Крайова. У них похований Пілсудський, який знищував українців, і перший концтабір у світі був створений поляками в Березі Картузькій", — сказала вона.
Депутатка наголосила, що історичні трактування не є однозначними, а суперечки щодо історичної пам'яті часто використовуються у сучасному політичному контексті. Вона також підкреслила, що значна частина польського політичного спектра підтримує Україну, попри наявність радикальніших сил, які експлуатують історичні теми у внутрішньополітичній боротьбі.
"Більше 40% і громадян, і політикуму підтримують українців, а маршал їхнього Сейму, це як наш спікер, висловився про те, що ми маємо бути обережні у своїх оцінках", — зауважила Піпа.
Вона припустила, що частина політичних заяв у Польщі може бути пов'язана з внутрішньополітичною боротьбою, електоральними мотивами та впливом радикальних сил, які використовують антиукраїнську риторику для мобілізації виборців.
"Президент Навроцький через рік і три місяці піде на вибори, він хоче мати власну партію... тому він проти чогось, а в даному випадку проти українців, виходить, мобілізує свого виборця", — сказала вона.
Піпа також звернула увагу на те, що історичні оцінки минулого мають ґрунтуватися на міжнародних прецедентах і діалозі, а не на політичних емоціях. Вона нагадала про українсько-польські ініціативи минулих років, спрямовані на примирення та вшанування жертв історичних трагедій.
Щодо побоювань, що створення Пантеону та можливе перепоховання Степана Бандери може заблокувати євроінтеграцію України, Наталія Піпа підкреслила, що наразі такі кроки не на часі. За її словами, процес наповнення Пантеону буде тривалим і поступовим та розпочнеться з менш дискусійних постатей.
"Ми не перепоховаємо всіх в один день. Ось одне з наступних поховань, які готуються, — це Євген Коновалець, якого було вбито російськими спецслужбами НКВС у Роттердамі. Перепоховання Бандери точно не буде, я впевнена, питанням наступного року чи двох. Можливо, ці речі будуть відкладені до закінчення війни. Тож, я думаю, перепоховання все-таки почнуться з менш категоричних фігур", — сказала вона.
Створення Українського національного пантеону
1 липня Верховна Рада в цілому ухвалила закон про створення Українського національного пантеону. За нього проголосували 287 народних депутатів. 28 червня президент Володимир Зеленський вніс у Верховну Раду законопроєкт про український національний пантеон.
Заява викликала критику в Польщі. Там посилюється переконання, що нібито президент України загострює конфлікт.
Водночас уряд Польщі наразі не планує різких дій у відповідь на заяву Зеленського про створення Українського національного пантеону. Там очікують остаточного оформлення проєкту та списку імен.
Керівник Офісу президента (ОП) Кирило Буданов привітав ухвалення парламентом закону про створення Українського національного пантеону.
У канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького розкритикували закон про створення Українського національного пантеону, наголосивши на загостренні розбіжностей у відносинах між Києвом та Варшавою.
