Запровадження "надзвичайного енергетичного стану" в Україні в середині зими є запізнілим кроком, який поки не має чіткої законодавчої бази та зрозумілого плану дій. Замість реального управління галуззю в умовах війни влада пропонує "дерегуляцію", яка є технічно неможливою для єдиної енергосистеми.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив народний депутат України, перший заступник голови комітету з питань енергетики та ЖКП Олексій Кучеренко.
За його словами, в українському законодавстві вже існують поняття "надзвичайна ситуація в енергосистемі" та "надзвичайна ситуація на ринку газу", однак вони передбачають зовсім інші механізми реагування — зокрема, посилення ролі диспетчера "Укренерго" та централізованого управління енергосистемою. Крім того, має існувати національний план дій у разі надзвичайної ситуації. Формально такий план в Україні є, але його затвердили ще у 2015 році, і з того часу він фактично не оновлювався, попри кардинальну зміну обставин.
"Я не думаю, що вони знають до кінця, що вони запроваджують. От я, вибачте, на жаль, вам скажу, бо дійсно якусь надзвичайну таку ситуацію треба оголошувати, але це було як мінімум робити краще там рік, а може і два тому. І треба було її прописати в законі в спеціальному. Я хочу хоч один документ побачити, що це таке", — зазначив Кучеренко.
Він підкреслив, що нинішня система управління енергетикою не пристосована до умов війни: державні компанії керуються через наглядові ради, комунальні — через органи місцевої влади, а приватні структури фактично випадають з єдиного центру управління.
"Під час війни взагалі не може бути незалежного енергетичного регулятора, він має бути вписаний у систему органів виконавчої влади. [...] Вони дерегулювали все, що можна, зробили абсолютно некерований так званий ліберальний ринок, який і розвалився", — пояснив депутат.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Кучеренко додав, що термін "дерегуляція" у контексті підключення до енергомереж є незрозумілим, адже технічно енергосистема країни є жорстко централізованою і не допускає хаотичних приєднань.
За його словами, сенс надзвичайного енергетичного режиму має полягати в іншому: прем’єр-міністр, який нині одночасно обіймає посади першого віцепрем’єра та міністра енергетики, повинен отримати реальні надзвичайні повноваження — керувати всіма енергетичними компаніями незалежно від форми власності, віддавати обов’язкові до виконання розпорядження, контролювати їх виконання та карати за саботаж. Саме це, наголосив депутат, і є справжній надзвичайний режим, а не декларації у презентаціях.
"Підготовка до таких ситуацій роками має відбуватися. Має бути налагоджена дуже серйозна система навчань, відповідних реакцій, звітування, склади мають запрацювати як єдині", — сказав Кучеренко.
Що передувало
Міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що у місті виник значний дефіцит електроенергії, навіть для забезпечення критичної інфраструктури.
Російські війська в ніч на 13 січня завдали прицільного ракетного удару по Київській ТЕЦ-5, випустивши п’ять ракет по одному з ключових об’єктів енергосистеми столиці.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що в Україні готуються оголосити надзвичайний стан у секторі енергетики у зв'язку з масованими атаками на інфраструктуру, дефіцитом електроенергії та критичним навантаженням на мережі. Відповідне рішення дозволить забезпечити оперативне реагування на аварії та стабілізацію енергосистеми країни під час війни.
Також у вечірньому зверненні президент вказав, що у столиці України та інших містах мають створити більше Пунктів Незламності у зв'язку з новими російськими масованими атаками на інфраструктуру, дефіцитом електроенергії та критичним навантаженням на мережі у зимовий час.
За дорученням президента України у столиці створено спеціальний штаб для подолання наслідків російських атак на енергетичну інфраструктуру. Новий орган працюватиме у цілодобовому режимі для оперативного відновлення стабільного енерго- та теплопостачання в Києві та Київській області.
Унаслідок серії масованих атак на енергетичну систему сотні тисяч киян залишилися в умовах гострого дефіциту базових комунальних послуг під час різкого зниження температури. Обмеженість енергоресурсів призвела до ситуації, коли жителі столиці мають доступ лише до частини сервісів – електрики, опалення чи водопостачання – залежно від району та поверху проживання.
