Російська економіка дедалі глибше занурюється у кризу через рекордні витрати на війну проти України. На тлі зростання військових видатків, паливних проблем і посилення санкцій у РФ поглиблюються економічні труднощі, а серед частини еліт зростає невдоволення продовженням війни.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла російська політична аналітикиня та головна редакторка порталу After Empire Ольга Курносова.
За її словами, нинішня модель функціонування російської економіки є нежиттєздатною, адже дедалі більша частина федерального бюджету спрямовується на військові потреби. Водночас санкційний тиск обмежує можливості Кремля компенсувати економічні втрати. Вона нагадала, що після початку повномасштабного вторгнення Кремль зробив ставку на переведення економіки на воєнні рейки, розраховуючи отримати додаткове економічне зростання. Однак, за словами аналітикині, такий ефект виявився тимчасовим і не створив реальної основи для розвитку країни.
Важливим маркером внутрішньої кризи експертка назвала демонстративну відсутність очільниці Центробанку РФ Ельвіри Набіулліної на ключових державних заходах, що навряд чи пов'язано зі звичайними проблемами зі здоров'ям.
"Це маркер, безумовно. Набіулліна не була присутня на Петербурзькому економічному форумі. І Набіулліна не була присутня на засіданні у Путіна. І чим більше Пєсков та інші говорять, що це якась хвороба, лікарняний лист і тому подібне, тим більше я вважаю, що причина зовсім інша", — вважає аналітикиня.
За словами Курносової, проблеми з постачанням пального вже відчутні не лише в прикордонних регіонах, а й у найбільших містах країни, включно з Москвою, Санкт-Петербургом і Татарстаном. Це безпосередньо впливає на повсякденне життя населення та сприяє подальшому зростанню цін.
"Пересічні громадяни бачать усе це, бачать, що немає палива, немає бензину, і пересічні громадяни бачать, що ціни завтра будуть вищими, ніж сьогодні, тому що немає палива, щоб довезти товари до магазинів", — пояснила вона.
При цьому російська пропагандистська машина виявилася неспроможною вигадати переконливе виправдання паливній кризі, тому воліє просто замовчувати масштаби проблеми в медіапросторі.
"Російська пропаганда намагається показати, що це якісь винятки, якісь окремі недоліки. Це не система, це не глобальна проблема. Тому російська пропаганда закриває на це очі. І це так, тому що казати нічого, і тому вона мовчить", — зауважила аналітикиня.
Курносова пояснила, що незначне офіційне збільшення чисельності армії РФ свідчить про страх Кремля перед масштабним призовом. Проте Путін опинився у політичній пастці, де будь-яке радикальне рішення загрожує стрімким наближенням до класичної революційної ситуації.
"Путін боїться, що якщо він буде вимушений оголосити якусь нову хвилю мобілізації, це може спричинити проблеми для його влади. Тому він боїться здійснити цей крок. Він повинен або вийти на переговори, або прийняти рішення про нову мобілізацію і, мабуть, заборонити проведення виборів до Державної думи. І це таке рішення, яке може спричинити революційну ситуацію для самої влади, і тому він боїться це робити", — підкреслила вона.
На думку Курносової, подальше затягування війни лише посилює напруження всередині російських еліт. Більшість представників вищих владних кіл, за її словами, вже усвідомлюють негативні наслідки війни для власного майбутнього, однак поки не готові до відкритих дій.
За словами експертки, попри приховану злість і роздратування, які Путін демонструє на публічних майданчиках на кшталт Петербурзького міжнародного економічного форуму, у Кремлі добре усвідомлюють обґрунтованість заяв української сторони щодо реального внутрішнього стану Росії.
"Апостроф" повідомляв, що Регіональна влада Росії намагається розвіяти побоювання населння щодо кризи постачання бензину, спричиненої українськими ударами по нафтовій інфраструктурі.
На тлі складної міжнародної ситуації та нових геополітичних викликів Україна демонструє дедалі впевненіші результати на полі бою. За оцінкою Bloomberg, українські сили нині досягають кращих показників, ніж упродовж останніх років, тоді як російська армія зазнає значних втрат без суттєвих територіальних здобутків.
