Після невдачі у війні проти України Кремль може спробувати атакувати країни Балтії, аби продемонструвати бодай символічну перемогу та перевірити рішучість НАТО. Наразі ж Москва робить ставку на гібридну агресію — від масштабних кібератак до розгортання агентурних мереж всередині ЄС.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів депутат Європейського парламенту Дайнюс Жалімас.
За його словами, після невдачі Росії в Україні Кремль може шукати можливість продемонструвати хоча б символічну перемогу, перевіряючи готовність НАТО реагувати на загрози. Саме країни Балтії можуть розглядатися Москвою як потенційний напрямок для подібних дій через їхнє географічне розташування та спільний кордон із Росією.
Водночас він наголосив, що наразі країни Балтії більше стикаються з гібридними загрозами з боку Росії — кібератаками, використанням безпілотників, інформаційним впливом та діяльністю агентурних мереж.
За його словами, подібні випадки вже фіксувалися у країнах Балтії, Румунії та Польщі. Одним із прикладів стала крадіжка персональних даних громадян Литви, зокрема політиків, державних службовців та інших впливових осіб. Такі дані, за словами депутата, можуть використовуватися для подальшого тиску або маніпуляцій.
"Це навколо 600 тисяч громадян Литви і також впливових громадян, політиків, державних службовців та інших були вкрадені особисті дані з їхніми адресами, з об'єктами нерухомості і такою. Тому потім можна використати ці особисті дані для різного впливу на ці особи", — пояснив він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Жалімас підкреслив, що Москва активно задіює важелі політичного впливу через внутрішні сили в європейських країнах, які транслюють російську пропаганду. Як приклад протидії він згадав нещодавні затримання агентів у Польщі.
"А також що ми бачимо - це політичний вплив через різні політичні сили, тому що внутрішні політичні сили в Балтійських країнах також у війні різні. І деякі напряму транслюють російські наративи щодо війни з Україною, щодо допомоги Україні, щодо, наприклад, українських збройних сил. Так що, я думаю, деякі механізми такого впливу дійсно існують, і зовсім недавно, наприклад, з Польщі були виявлені декілька осіб, котрі якраз і були такими агентами впливу. Так що, я думаю, в Балтійських країнах ми також їх маємо, але не завжди так легко зібрати всі докази", — заявив депутат Європарламенту.
Він погодився, що агентурні мережі РФ в Європі є значною проблемою, причому проросійські діячі часто мають непрозорі джерела фінансування або проблеми із законом. Крім того, під вербування можуть потрапляти іноземні громадяни, які перебувають в ЄС.
"У нас агентурні мережі, ми їх можемо також бачити, наприклад, політики, ті політичні діячі, ті політичні сили, які транслюють проросійські наративи. Вони також зазвичай мають деякі проблеми з їхнім фінансуванням, з прозорістю цього фінансування", — сказав депутат.
Він зазначив, що найбільш вірогідним сценарієм є не повномасштабне вторгнення, а спроба захоплення окремих територій або проведення диверсій із використанням так званих "зелених чоловічків". За його словами, Кремль може розглядати Балтію як потенційний напрямок для таких операцій через її географічне розташування та близькість до Росії.
Жалімас зауважив, що Росія може розраховувати на політичні сумніви Заходу, якщо йтиметься не про масштабний напад, а про локальні провокації чи захоплення символічних об’єктів.
"Я хотів би також сказати, що є таке бачення, що якщо Європейський Союз буде спроможним оборонятись і може бути навіть без участі Сполучених Штатів, то ми бачимо це тільки через Україну і тільки через співпрацю з Україною", — сказав він.
Жалімас підкреслив, що ЄС має можливості протистояти російським загрозам, але ключовою умовою є співпраця з Україною. Йдеться про розвиток спільних оборонних проєктів, посилення розвідки та захист від гібридних атак. На думку депутата Європарламенту, найближчим часом найбільш імовірними залишатимуться саме гібридні загрози — диверсії, підпали та спроби впливу на суспільство. Водночас країни Балтії вже готуються до таких сценаріїв і посилюють власну безпеку.
"Апостроф" повідомляв, що Росія має ресурси для ведення війни проти України ще протягом кількох років, а для провокацій проти країн НАТО, зокрема Балтії, Кремль може залучити "зелених чоловічків". Окрім цього, Москва систематично зміщує "червоні лінії" для перевірки реакції Альянсу, яка наразі залишається переважно на політичному рівні.
Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс заявив, що зараз не час для підписання мирних угод із Росією. На думку латвійського політика, замість пошуку компромісів із Кремлем Європа має зосередитися на зміцненні власної оборони та безпеки на східному кордоні.