У бою проти російських окупантів 19 вересня загинув один із лідерів УНА-УНСО, колишній політв'язень та громадсько-політичний діяч Микола Карпюк.
Про це у соцмережах повідомили член Координаційної Ради Руху опору капітуляції Юрій Гончаренко, народний депутат України 7-го і 8-го скликань Артур Палатний та ексзаступник голови СБУ Віктор Ягун.
Гончаренко написав:
"Людина, яка все життя присвятила Україні, яка ніколи не гналася за славою, грошима чи посадами. Людина, яка витримала катування в російській тюрмі... Жив і пішов один з найвеличніших воїнів! Пішов в бою, як жив все життя".
Палатний наголосив, що Микола Андронович пройшов революції, роки російського полону та тяжкі випробування, але залишився незламним:
"Навіть після 60 років він пішов воювати, захищати рідну землю. Бо для нього любов до України була не словами, а справою всього життя".
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Ягун поділився спогадами про товариша:
"І навіть тоді, коли мав повне право сказати: "Я вже зробив достатньо", — він знову був там, де вважав за потрібне бути. На фронті".
Життєвий шлях Карпюка
Микола Карпюк народився 21 травня 1964 року на Рівненщині у селі Великий Житин. У різні роки працював токарем на рівненських підприємствах "Газотрон", льонокомбінаті та заводі тракторних запчастин, а також був журналістом видання "Наша справа".
Громадсько-політичну діяльність розпочав 1989 року з приєднання до Української гельсінської спілки. Пізніше очолював регіональні осередки Спілки незалежної української молоді та Української національної асамблеї. У серпні 1991 року сформував перше підрозділ Української національної самооборони та керував ним.
Микола Карпюк брав участь у таких подіях новітньої історії України:
-
у Придністровському конфлікті (1992–1993) та грузино-абхазькій війні на боці Грузії (нагороджений орденом Вахтанга Горгасалі III ступеня);
-
був одним із керівників акції "Україна без Кучми" (2000–2001), через що відбув п'ять років ув'язнення;
-
очолював підрозділи УНСО під час Помаранчевої революції та брав активну участь у подіях Революції гідності, ставши заступником керівника політичного блоку "Правий сектор".
Російський полон та повернення в Україну
У березні 2014 року під час поїздки на перемовини Карпюк був викрадений спецслужбами РФ на кордоні в Чернігівській області. Російський суд звинуватив його в участі у Чеченській війні та засудив до 22,5 років тюрми.
У російських установах, зокрема у Володимирському централі, він зазнав тортур електричним струмом і тривалої ізоляції. Правозахисні організацій "Меморіал" та Amnesty International офіційно визнали цей процес політичним переслідуванням, а Карпюка — політв'язнем.
Після більш ніж п'яти років ув'язнення — 7 вересня 2019 року — він повернувся в Україну під час масштабного обміну полоненими. З початком повномасштабного вторгнення знову вирушив на фронт, де загинув у бою.
Минулого року в інтерв'ю "Апострофу" Микола Карпюк розповів про свою участь в конфлікті в Придністров’ї, "Правий сектор" та вбивство Сашка Білого, арешт й утримання в російських в'язницях, що допомогло йому не зламатися тоді, та як не зламатися українцям зараз.