Російські спецслужби продовжують активно планувати замахи на українських військових, силовиків та посадовців. Спроба замаху на співробітника ГУР МО України Андрія Юсова є черговим підтвердженням того, що Кремль системно шукає вразливі цілі серед представників оборонного сектору.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів військовий експерт, колишній співробітник СБУ Іван Ступак.
За його словами, подібна діяльність російських спецслужб триває не один рік і значно активізувалася після початку повномасштабного вторгнення. Українські правоохоронці при цьому здебільшого працюють на випередження, що дозволило зірвати десятки потенційних замахів.
"Звісно, після 22-го року цей процес був масштабований, вони постійно шукали, кого можна знищити, шукали, яким чином це можна зробити. Інше питання, що нічого з цього не виходило, бо українські правоохоронці, в тому числі контррозвідка, працювали на випередження, і десятки попереджених кейсів — зайве тому підтвердження", — зазначив Ступак.
Експерт наголосив, що основною метою російських спецслужб є пошук "золотої середини" між значущістю цілі та доступністю для атаки. Саме тому під загрозою можуть опинятися не лише військові, а й чиновники, волонтери, медійні особи та інші впливові фігури.
Ступак зазначає, що росіяни обирають різні типи цілей — від високопоставлених посадовців і співробітників спецслужб до медійних осіб і відомих волонтерів. Їхня логіка полягає у виборі "середнього рівня важливості", коли особа є достатньо значущою, але має відносно вразливу охорону.
Окремо він підкреслює, що виконавців для таких операцій часто вербують за гроші, однак обіцяні суми не завжди виплачуються повністю. За його словами, російські спецслужби нерідко використовують аванси, шантаж і погрози, залишаючи виконавців без гарантій і під контролем.
"Що росіяни обіцяють, м'яко кажучи, не завжди вони виплачують. Вони можуть обіцяти хоч мільйон. Так, вони виплачують аванс, але після виконання людиною завдання вони просто можуть кинути його і сказати, що "ти знаєш, ти просто не можеш нікому поскаржитися, якщо ти будеш нам далі докучати, то ми просто передамо скріни листування з тобою до української спецслужби і протягом доби тебе буде затримано. Тому сиди тихенько і сподівайся, що ми там з великою, не знаю, жестом доброї волі виплатимо тобі, не знаю, половину суми". Половина суми, вона вже авансована і залишається в Російській Федерації", — сказав він.
Експерт пояснив, що сучасні методи замахів змінюються: дедалі частіше замість класичної зброї використовуються дрони-камікадзе, зокрема FPV. Їх простіше транспортувати, складніше виявити, а виконавець може залишатися на відстані та уникати прямого ризику.
"Якщо людина озброєна, то потрібно підходити на дистанцію пострілу — це приблизно 15–20 м. Снайперська гвинтівка стала менш зручною — її складно переносити. Дрон можна покласти в наплічник, залишити в під'їзді або на балконі, дочекатися слушного моменту, запустити його на 5–15 км і доставити до цілі до 3 кг вибухівки. Цього більш ніж достатньо, щоб уразити людину. Головна перевага — безпека для виконавця: він віддаляється на 5–7 км від місця події, спокійно залишає техніку і може залишити район, зокрема в напрямку західного кордону, — пояснив Ступак.
Ступак наголосив, що українські правоохоронці успішно протидіють таким загрозам, хоча деталі їхньої роботи не розкриваються з міркувань безпеки.
"Апостроф" повідомляв, що у Києві російські спецслужби планували вбивство посадовця ГУР. Для реалізації злочину росіяни завербували професійного кілера, який планував застосувати FPV-дрон.
Чоловік, якого затримали за підозрою підготовки вбивства на замовлення РФ, готував замах на представника Головного управління розвідки Міноборони Андрія Юсова.
