Диктатор РФ Володимир Путін дедалі більше втрачає авторитет навіть з-поміж найближчих партнерів, які бачать неспроможність Кремля не тільки мати перемоги на фронті, а й захищати власну територію від атак українських сил.
Про це йдеться у статті The Hill.
У колонці колишній офіцер військової розвідки США Джонатан Світ та експерт із питань національної безпеки Марк Тот зазначають, що останні тижні були особливо невдалі для керівництва РФ: втрати армії зростають, а ЗСУ посилюють тиск на окупований Крим.
Зокрема, колишній командувач Центрального командування США Девід Петреус назвав українські дії "надзвичайно вражаючими", наголосивши на можливості ізоляції фронту та Криму.
Особливу увагу автори приділили ударам дронів ЗСУ по території РФ. Під час Петербурзького економічного форуму БпЛА атакували нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі та військово-морську базу в Кронштадті, що стало суттєвим репутаційним ударом для Кремля.
4 червня український президент Володимир Зеленський звернувся до Путіна з відкритим листом, запропонувавши припинення вогню та особисту зустріч. Він попередив: "Коли Росія втомиться, настануть зміни". Однак Кремль відкинув пропозицію, після чого дрони знову прорвали російську ППО та атакували нафтопереробний завод у самій Москві. Зеленський назвав це "справедливою відповіддю" на атаку по Києво-Печерській Лаврі.
На цьому тлі самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко продемонстрував обережність: він опирається відправці своєї армії на фронт та визнає вразливість своєї країни перед українською реакцією.
Автори зробили висновок: невдачі на фронті та удари по території РФ відкрили очі союзникам Путіна.
"Лукашенко зобов'язаний своїм політичним існуванням Путіну. Він заявив, що військова і оборонна співпраця його країни з Росією залишається незмінною, і що Мінськ готовий "захистити Москву, якщо це буде необхідно" — тільки не в Україні чи проти НАТО", — йдеться у статті.
Єдиним виходом для Путіна на тлі невдач на полі бою та невдалих спроб його спецслужб втрутитися у вибори є брязкання ядерною зброєю та запуск балістичних ракет, планерних бомб та безпілотників проти цивільних об’єктів, які включають житлові квартали, лікарні, школи, ринки, бомбосховища, церкви та культурні центри. Йдеться про військові злочини чи навіть форми геноциду, резюмували вони.
Як писав "Апостроф", 19 червня російську столицю знову атакували безпілотники: у місті протягом дня працювали системи протиповітряної оборони, а місцева влада звітувала про знищення десятків повітряних цілей на підльоті до міста.
