Україна фактично перебуває на порозі вступу до Європейського Союзу, однак ключовим викликом залишається не швидкість процесу, а відсутність політичних блокувань і виконання необхідних умов для відкриття переговорних кластерів.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів доктор філософії у галузі міжнародного права, експерт з євроінтеграції Богдан Веселовський.
За словами експерта, Україна наближається до нового етапу — офіційного відкриття переговорів за так званими кластерами. Очікується, що політичні перепони, зокрема блокування з боку Угорщини, можуть бути зняті після формування нового уряду на чолі з Петером Мадяром. Після цього українська делегація зможе перейти до міжурядової конференції, де стартує перший кластер — "Основи", що охоплює верховенство права, судову систему, права людини та боротьбу з корупцією.
За його словами, реальний шлях до членства розпочався ще у 2022 році, коли Україна отримала європейську перспективу. До цього навіть після підписання Угоди про асоціацію такого статусу не було.
"Ми на порозі Європейського Союзу з моменту того, як нам надали європейську перспективу ще в 22-му році, тому що потрібно тут важливо зазначити нашим слухачам і глядачам, що 14-го року, коли була підписана угода про асоціацію, в нас такої перспективи не було. Що таке європейська перспектива як найперший крок до членства? Це взагалі те, що ЄС обіцяє, що колись ця держава стане членом", - сказав він.
Експерт зазначив, що Україна вже виконала значну частину підготовчої роботи: затверджено дорожні карти, національну програму адаптації законодавства, а також погоджено технічні параметри переговорного процесу. Попри політичні блокування, цей процес фактично тривав у технічному режимі та має бути формалізований на рівні ЄС. Також планується створення окремої робочої групи при Раді ЄС, яка займатиметься переговорами з Україною.
Подальший етап передбачає складну технічну роботу — виконання індикаторів у кожному з шести кластерів. Водночас ключовою умовою залишається одностайність усіх держав-членів ЄС на кожному етапі, що робить процес вразливим до політичних блокувань.
За словами аналітика, найбільш критичним етапом стануть переговори щодо економічних та аграрних питань, де можуть проявитися життєві інтереси окремих держав.
"Про більш практичні кроки ми поговоримо, коли відкриють другий — шостий кластер, де йде сільське господарство, де йдуть технічні бар'єри торгівлі і так далі. Де треба дуже багато буде відступів, узгоджень. І ось тут дійсно проявляться важливі життєві інтереси кожної держави. І ось тут ми можемо побачити, коли, наприклад, проти виступить Італія якогось рішення чи Португалія, і ми скажемо: "Так, ні, ну ж ці ж люди нас підтримували". Але ми ж не говоримо про це, ми реалісти, ми говоримо про їхній життєвий інтерес", — зауважив експерт.
Він зазначив, що історично саме найближчі країни часто блокують переговори через конкуренцію на ринках або політичні питання. Водночас щодо Болгарії чи Словаччини серйозних ризиків наразі не прогнозується, адже їхні уряди більше орієнтуються на прагматичні інтереси та фінансові стимули з боку ЄС.
Польща може піднімати питання аграрної конкуренції та історичної пам’яті, однак ці проблеми, за оцінкою експерта, вже частково врегульовуються на дипломатичному рівні.
"Польща буде підіймати питання історичної пам'яті, однак нещодавно вже були перші результати археологічних розкопок на Волині. Я думаю, що у президента Дуди не буде "карт" говорити про те, що Україна не співпрацює. Щодо Румунії. Україна дуже гарно зіграла — Володимир Зеленський їздив до Бухаресту, підписали угоду про безпеку. Україна встановила в себе День румунської мови і це все сприяє такій м'якій дипломатичній силі", - сказав він.
Щодо Румунії, Україна, навпаки, посилила співпрацю, зокрема через безпекові угоди та спільні оборонні проєкти, що сприяє покращенню двосторонніх відносин.
Водночас він підкреслив, що євроінтеграційні процеси України та Молдови залишаються взаємопов’язаними, і без України Кишинів навряд чи зможе швидко просунутися до членства. Молдова в окремих сферах демонструє швидший прогрес, однак має серйозні проблеми в політичній та інституційній системі, зокрема щодо парламентських реформ та впливу олігархів. Важливим фактором також залишається Придністров’я.
Експерт резюмував, що Україні варто залишатися реалістами: швидкого вступу за один рік не буде, проте головним завданням є перетворення процесу інтеграції на безперервний шлях без нових політичних блокувань.
Нагадаємо, що глава держави Володимир Зеленський повідомив, що до червня Україна планує відкрити переговорні кластери про вступ до Європейського Союзу.
У лютому президент прокоментував інформацію про те, що Європейський союз (ЄС) готує план часткового вступу України до 2027 року.
У березні українська делегація під час візиту до Брюсселя отримала від Європейського Союзу умови для вступу за фінальними трьома переговорними кластерами.
