Представники правозахисних організацій, українських медіа та Медіаруху у День журналіста звернулися до Верховної Ради України, її керівника Руслана Стефанчука та суспільства через загрози, які містить поточна редакція проєкту нового Цивільного кодексу. У спільній заяві, оприлюдненій на платформі "Детектор Медіа", підписанти закликають не ухвалювати документ у теперішньому вигляді, адже редакція кодексу, ухваленого у першому читанні, створює загрози для свободи слова, відкритості публічної інформації, проведення журналістських розслідувань та права громадян знати правду.
Відповідну заяву оприлюднено на "Детектор Медіа".
Автори звернення підкреслили, що розуміють необхідність осучаснення цивільного законодавства. Проте вони наголосили, що рекодифікація приватного права не повинна обмежувати фундаментальні свободи, особливо під час повномасштабної війни, коли незалежні медіа є невід'ємною частиною демократичної стійкості держави.
У заяві зазначається, що українські журналісти сьогодні працюють в умовах безпрецедентних небезпек — на прифронтових територіях, під обстрілами, тиском та фізичними погрозами. При цьому медійники продовжують фіксувати воєнні злочини РФ, розслідувати корупцію, контролювати дії влади чи бізнесу та допомагати громадянам орієнтуватися в інформаційних потоках.
На переконання підписантів, низка положень проєкту кодексу здатна викликати "охолоджувальний ефект", через який журналісти, OSINT-дослідники, громадські діячі та викривачі корупції будуть змушені уникати гострих тем через острах судових переслідувань.
Зокрема, занепокоєння викликають норми, які можуть призвести до таких наслідків:
- Створення можливості для судової превентивної заборони матеріалів ще до моменту їхньої публікації.
- Обмеження розслідувань через надто широке право на відповідь навіть за умови достовірності оприлюднених даних.
- Ризик судових позовів за поширення інформації про фігурантів корупційних справ через нечітко сформульовану презумпцію невинуватості.
- Послаблення правового захисту осіб, які викривають корупційні правопорушення.
- Надання публічним особам можливості вимагати видалення матеріалів з архівів через розмите право на забуття.
- Надання юридичним особам надмірних прав на цифрову приватність, що ускладнить роботу з відкритими даними, OSINT-інструментами та перевірку бізнесу на зв'язки з агресором чи санкційні ризики.
- Заборона на публікацію суспільно значущої кореспонденції компаній, яка свідчить про зловживання.
- Створення ризиків для використання прихованої фіксації під час проведення розслідувань.
"Ми особливо наголошуємо, що йдеться про право суспільства знати, хто зловживає владою, хто наживається на війні, хто співпрацює з державою-агресором, хто приховує конфлікти інтересів, хто використовує бюджетні кошти непрозоро, хто намагається стерти незручні факти зі своєї публічної біографії. Журналістика не існує для обслуговування репутаційних потреб посадовців, політиків, бізнесу чи фігурантів розслідувань.
Її місія — забезпечувати суспільство перевіреною, важливою і часто незручною інформацією. Демократична держава не повинна створювати для сильних і впливових осіб новий правовий арсенал проти тих, хто ставить їм незручні запитання", — зазначають автори заяви.
Підписанти звернулися до парламенту та Стефанчука з вимогою організувати прозоре та інклюзивне доопрацювання документа із залученням медійних і правозахисних спільнот, журналістів-розслідувачів та фахівців з антикорупційної політики й цифрових прав, щоб не допустити ухвалення норм, які змусять пресу замовкнути.
Серед організацій, які підтримали документ: Медіарух, ГО "Інститут Масової Інформації", ГО "ПроМедіа", Львівський медіафорум, ГО "Детектор Медіа", Інститут демократії імені Пилипа Орлика, ГО "Українер", Texty.org.ua, ГО "Центр демократії і верховенства права" (ЦЕДЕМ), Центр прав людини ZMINA, Ініціатива з інфогігієни "Як не стати овочем" та ГО "Центр публічних розслідувань".
"Апостроф" повідомляв, що у вівторок, 28 квітня, Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про системний перегляд цивільного права.
Нагадаємо, що у травні в Києві відбулася акція протесту проти проєкту оновленого Цивільного кодексу (законопроєкт №15150), який готують до другого читання у Верховній Раді. У Маріїнському парку, поблизу парламенту, зібралися кілька сотень людей, переважно молодь. Учасники вигукували гасла "Ганьба!" та "Україна — не Росія", висловлюючи незгоду з окремими положеннями документа.
2 червня до проєкту нового Цивільного кодексу України внесли понад 15 тис. поправок та пропозицій, що стало абсолютним рекордом для профільного комітету Верховної Ради за часи роботи останніх двох скликань парламенту.
