Кабінет Міністрів України змінив порядок передачі державного та комунального майна релігійним організаціям у безоплатне користування. Нові правила стосуються, зокрема, історичних храмів і пам’яток культурної спадщини, які потребують особливого режиму збереження.
Про це 22 серпня повідомив заступник міністра культури Іван Вербицький.
Як пояснили у Міністерстві культури, якщо пам’ятку неможливо передати релігійній організації у довгострокове користування, храм можна буде використовувати для богослужінь та інших релігійних заходів за погодженим графіком.
Йдеться про проведення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній, процесій, молитов, служінь, релігійних зібрань та інших форм релігійної практики.
При цьому сама пам’ятка не передаватиметься релігійній організації у постійне безоплатне користування. За її утримання, збереження та необхідні реставраційні роботи відповідатиме заклад культури, на балансі якого перебуває об’єкт.
Таким чином, уряд фактично запроваджує модель спільного користування історичними храмами: релігійні громади отримують можливість проводити богослужіння, а заклади культури продовжують відповідати за збереження пам’яток та можуть використовувати їх у час, коли релігійні заходи не проводяться.
У Міністерстві культури зазначили, що така модель необхідна, оскільки релігійні організації не завжди мають достатньо ресурсів для утримання пам’яток, проведення реставрації та захисту історичних споруд від пошкодження чи руйнування.
Зміни розробили на звернення українських церковних громад. Водночас у новій постанові окремо не врегульовано питання доступу до храмів у непередбачених ситуаціях, зокрема у випадку смерті людини та необхідності проведення поховання.
Одним із прикладів, який наводять у Міністерстві культури, є церква Пресвятої Трійці у Жовкві — пам’ятка національного значення та об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО. Після багаторічної реставрації богослужіння там нині проводять у неділі та святкові дні, а в інший час громада користується тимчасовою капличкою. Для користування храмом релігійна громада має укласти відповідний договір із Львівською галереєю мистецтв, на балансі якої перебуває пам’ятка.
