Зміна статусу тимчасового захисту для українців у ЄС, ймовірно, не зачепить тих, хто вже перебуває в Європі. Нові правила, якщо їх ухвалять, стосуватимуться лише людей, які прибудуть після березня 2027 року.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник.
За його словами, дискусії щодо майбутнього статусу тимчасового захисту наразі мають радше попередній характер. Експерт наголосив, що можливі зміни не матимуть зворотної сили та не вплинуть на більшість українців, які вже перебувають у країнах ЄС.
Воскобойник зазначив, що нинішні обговорення стосуються рішень, які можуть набути чинності не раніше березня 2027 року.
"Всі рішення, котрі будуть прийматися, вони не будуть мати зворотної дії. Тобто мова буде йти про тих людей, котрі будуть приїздити після березня 2027 року. Тому я можу заспокоїти всіх українців, котрі знаходяться в Європі, що, скоріш за все, їх це взагалі не торкнеться", — наголосив експерт.
Він також підкреслив, що навіть після можливих змін українці зможуть користуватися іншими законними підставами для проживання в Європі, зокрема оформлювати робочі або студентські візи, а також скористатися механізмами возз'єднання сімей. За словами Воскобойника, навіть після можливих змін українці матимуть альтернативні законні способи залишатися в європейських країнах. Йдеться про робочі та студентські візи, возз'єднання сімей та інші механізми легального перебування.
Експерт також навів дані щодо українців, які вже користуються тимчасовим захистом у ЄС. Якщо у 2022 році такий статус мали близько шести мільйонів осіб, то нині їхня кількість скоротилася до 4,3 мільйона.
"Тобто люди вже зараз відмовляються від статусу тимчасового захисту, переходять на інші правові підстави перебування в Європі. Я думаю, що якраз отакі розмови і будуть підштовхувати українців до того, аби вони відмовлялися від цього статусу і шукали якісь інші підстави для легального перебування в Європі", — сказав він.
Воскобойник зазначив, що механізм тимчасового захисту від початку розраховувався на значно коротший період, а не на багаторічну війну. Через це європейським урядам дедалі складніше пояснювати виборцям необхідність збереження такого режиму без змін.
За його словами, на рішення політиків впливають і суспільні настрої, які активно використовують праворадикальні сили в різних країнах Європи. Частина місцевих жителів вважає, що мігранти створюють додаткове навантаження на ринок праці, житла та соціальну систему.
"Люди, котрі будуть повертатися, вони в першу чергу будуть розраховувати на те, що в нас тут, в Україні, наступив мир, що ситуація з безпекою врегульована, а після цього, зрозуміло, житло, робота, бачення майбутнього будуть впливати на рішення людей повертатися або залишатися. І тому, незважаючи на війну, нам потрібно змінювати країну, змінювати країну на краще, аби бути привабливими для наших співгромадян, котрі зараз, я дуже сподіваюся, таки тимчасово перебувають за кордоном", — підсумував Воскобойник.
"Апостроф" повідомляв, що Європейська комісія готує пропозиції щодо продовження терміну дії тимчасового захисту для українців, які рятуються від війни. Водночас голова ЄК Урсула фон дер Ляєн ініціює обмеження сфери застосування цих правил, що, ймовірно, торкнеться чоловіків призовного віку.
Країни Європейського Союзу планують продовжити дію тимчасового захисту для громадян України, проте розглядають можливість обмежити його для чоловіків мобілізаційного віку. З відповідним проханням до європейських партнерів звернулася українська влада. Остаточного рішення з цього приводу наразі немає.
