НАБУ і САП проводять слідчі дії у справі про легалізацію коштів, пов'язаній із внесенням застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. У справі можуть фігурувати заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, народний депутат Вадим Столар, екснардеп Максим Микитась, а також працівники Sense Bank. Детективи також виявили документ із планом антикризової комунікації навколо роботи ТСК Верховної Ради.

Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів голова правління ГО "Антикорупційний штаб" Сергій Миткалик.

Миткалик зазначив, що правоохоронці офіційно не розкривають прізвищ усіх фігурантів, однак окремі журналісти встановили їхні особи. Крім того, НАБУ і САП оприлюднили нові записи тривалістю близько 40 хвилин, на яких, за словами експерта, обговорюється пошук коштів для внесення застави за Германа Галущенка.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Йдеться про 150 млн гривень застави, яку суд визначив для колишнього міністра енергетики. За словами Миткалика, кошти могли бути отримані готівкою та потребували легалізації перед внесенням на державний рахунок.

"Плюс оприлюднені додаткові так звані плівки там на 40 хвилин, де можна побачити, як фактично збираються і обговорюють оці учасники злочинної схеми про те, як фактично назбирати заставу Герману Галущенку, скоріш за все, йдеться. Я нагадаю, це один із фігурантів справи "Мідас", який безпосередньо заарештували, наклали на нього 150 мільйонів застави і фактично на тих плівках йдеться про те, як", — зазначив експерт.

Схема легалізації коштів

За словами голови "Антикорупційного штабу", ключовим епізодом справи стало намагання легалізувати 150 млн гривень готівкою з так званої "чорної каси" через створення спеціального "вікна" в системі моніторингу банку.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

За його словами, учасники схеми могли обговорювати способи проведення коштів через компанії та банківські рахунки таким чином, щоб уникнути фінансового моніторингу. Для цього, як стверджує Миткалик, могли використовувати Sense Bank.

Він пояснив, що йшлося про створення своєрідного "вікна" для проведення підозрілих операцій, після чого кошти мали бути спрямовані на рахунок для внесення застави за Галущенка.

"І для того, щоб фактично ці кошти не потрапили під моніторинг, зробили, так би мовити, вікно для легалізації, таким чином виключивши систему моніторингу в певний потрібний момент і провели ці кошти на рахунку для внесення застави Германа Галущенко", — розповів Миткалик.

Експерт наголосив, що внесення застави на державний рахунок передбачає перевірку походження коштів. На його думку, саме ця перевірка могла стати підставою для подальшого розслідування НАБУ і САП.

За словами Миткалика, у межах провадження вже фігурують Ірина Мудра, Максим Микитась та Вадим Столар. Водночас він очікує на подальше оприлюднення матеріалів слідства.

Яке покарання може загрожувати фігурантам

Миткалик зазначив, що НАБУ і САП розглядають можливу легалізацію коштів за статтею 209 Кримінального кодексу України. За його словами, кваліфікація злочину залежатиме від того, чи буде доведено участь організованої групи.

Якщо йдеться про одну особу, яка здійснювала легалізацію коштів, максимальне покарання за відповідною частиною статті може становити шість років позбавлення волі. Якщо ж буде доведено діяльність злочинної групи, покарання може бути суворішим.

"Якщо ж ми говоримо, що це організовувала злочинна група, де є декілька ряд дійових осіб, тобто є якийсь певний організатор, є підбурювач, пособник, виконавців може бути декілька, тобто умовна група більше там трьох осіб, то це вже злочинна фактично група в рамках Кримінального кодексу. І за це передбачене більше покарання — до 12 років позбавлення волі. І це вже говорить, що це злочин тяжкий, а не середньої тяжкості", — пояснив експерт.

Він додав, що оприлюднені записи можуть свідчити про участь у схемі кількох людей. Зокрема, на плівках, за словами Миткалика, зафіксовані розмови про передачу коштів, їх внесення до банку та подальшу легалізацію через компанії.

Водночас експерт зауважив, що наразі невідомо, скільки саме людей можуть отримати статус фігурантів у справі. На його думку, їх кількість може становити від п'яти-семи до понад десяти осіб.

До справи можуть бути причетні представники Офісу президента

Миткалик прокоментував інформацію про можливу участь Ірини Мудрої та контакти Тімура Міндіча з представниками Офісу президента. За його словами, Міндіч згадується на оприлюднених записах у контексті контролю над Sense Bank. Експерт нагадав, що цей банк уже фігурував у справі "Мідас".

Він вважає, що процесуально залучати Міндіча до нового кримінального провадження може бути недоцільно, оскільки паралельно триває справа "Мідас". Крім того, за словами експерта, перебування Міндіча за межами України може суттєво ускладнити проведення слідчих дій. Миткалик також зазначив, що звільнення Ірини Мудрої з посади може бути комунікаційним кроком Офісу президента.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

"По Ірині Мудрій це, насправді, мені здається, більш комунікаційний вже крок Офісу президента. Вони намагаються всіляко відсторонитися від будь-яких корупційних скандалів", — сказав Миткалик.

Він зазначив, що збір доказів відбувався "на гарячих слідах" протягом кількох місяців, що дає підстави очікувати на швидке та логічне завершення розслідування із передачею справи до суду.

Що передувало

Нагадаємо, 19 серпня стало відомо, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) провели обшуки у заступниці керівника ОП.

За даними правоохоронців, Мудра разом із народним депутатом Вадимом Столаром, екснардепом Максимом Микитасем та службовцями Мін'юсту фігурує у справі про створення злочинної організації.

Гроші, ймовірно, відмивали через рахунки підставних компаній, щоб офіційно внести заставу за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка (фігуранта іншої справи НАБУ – "Мідас").

Фігуранти справи у червні 2026 року отримали фактичний контроль над державним Sense Bank за прямою вказівкою бізнесмена Тимура Міндіча. На оприлюднених плівках зафіксовано, як жіночий голос (ймовірно, Мудрої) переказує прохання від "ізраїльського біженця Тимура" з формулюванням: "візьми, будь ласка, "Sense Bank"". Банк використовували для проведення мільйонних сум в обхід стандартного фінансового моніторингу.

Ми також детально писали про те, що бізнесмен та фігурантів справи "Мідас" Тимур Міндіч після виїзду до Ізраїлю міг продовжувати спілкуватися з представниками Офісу президента. На нових оприлюднених записах НАБУ і САП згадується його дзвінок щодо "Сенс Банку" та пропозиція передати банк в управління представнику ОП.

Президент України Володимир Зеленський у середу, 19 серпня, звільнив Ірину Мудру з посади заступниці керівника Офісу Президента України.

Завантаження...