У неділю, 15 лютого, ПЦУ вшановує святого апостола Онисима з числа 70-ти та преподобного Пафнутія, затворника. Також цього дня за старим стилем відзначають одне з великих дванадесятих свят — Стрітення Господнє.
"Апостроф" розповідає про життя святих, а також про народні традиції та прикмети 15 лютого.
Життя і духовний подвиг святого апостола Онисима
Онисим жив у I столітті й був рабом у християнина Филимона. Втікши від господаря, він потрапив до Рима, де зустрів апостола Павла. Під впливом його проповіді Онисим покаявся й прийняв хрещення.
Апостол Павло не лише простив його, а й повернув до Филимона вже як «брата у Христі». Згодом Онисим став єпископом і ревно проповідував Євангеліє. Його життя — приклад того, як щире покаяння змінює долю людини.
.jpg)
Преподобний Пафнутій, затворник
Святий Пафнутій прославився суворим подвижницьким життям. Він обрав шлях усамітнення, провівши роки в молитві та пості. Його вважали духовним наставником, до якого зверталися за порадою та підтримкою.
.jpg)
Стрітення Господнє (за старим стилем)
15 лютого за юліанським календарем православні відзначають Стрітення Господнє — спомин про принесення Дитяти Ісуса до Єрусалимського храму на 40-й день після народження. Там Його зустрів праведний Симеон, який пророче засвідчив, що Христос є Спасителем світу.
Стрітення символізує зустріч Старого й Нового Завітів, людства з Богом. У храмах цього дня освячують свічки, які в народі називають «громничними» — їх запалюють під час небезпеки, негоди чи молитви за мир.
.png)
Народні звичаї
На Стрітення уважно стежили за погодою: "Яка погода на Стрітення — такою й весна буде". Вважалося, що цього дня зима зустрічається з весною. Господарі освячували свічки й берегли їх протягом року. Люди молилися за мир у родині та за захист від лиха.
Жодне інше свято не має стільки точних погодних прикмет, як Стрітення. Наші предки уважно спостерігали за небом, вітром і снігом, вірячи, що саме цього дня природа «показує» весну.
Найпоширеніші українські прикмети:
- Ясна й сонячна погода — весна буде ранньою і теплою.
- Сніг або хуртовина — зима ще затримається надовго.
- Відлига на Стрітення — весна прийде рано, але буде нестійкою.
- Мороз і вітер — літо обіцяє бути спекотним.
- Крапає з дахів — рік буде врожайним.
- Якщо півень нап’ється води зі стріхи — чекай швидкого тепла.
- У народі казали: «Як на Стрітення зима весну не пустить — то весна сама проб’ється».
Що не можна робити на Стрітення
У цей день уникали:
- важкої фізичної праці;
- сварок і гучних з’ясувань стосунків;
- лихослів’я та заздрості;
- позик і фінансових суперечок.
Вірили, що все недобре, зроблене на Стрітення, «затягнеться» на цілий рік.
Що треба зробити
На Стрітення радили:
- відвідати храм і помолитися;
- запалити стрітенську свічку з добрими думками;
- попросити миру в родині та спокою в серці;
- подякувати за прожитий час і попросити мудрості на майбутнє.
Стрітення Господнє — це свято внутрішньої тиші, надії та світлої зустрічі. День, коли віра стає ближчою, а майбутнє — зрозумілішим. Саме тому в українській традиції його зберігають не лише як церковну дату, а як особливий духовний орієнтир року.
Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 12 лютого і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.
