У суботу, 19 вересня, Православна Церква України вшановує пам'ять святих мучеників Трофима, Савватія і Доримедонта. За новим церковним календарем цього дня згадують трьох християн, які постраждали за віру в Ісуса Христа під час переслідувань за правління римського імператора Проба.

Трофим і Савватій відкрито виступили проти язичницьких обрядів, а Доримедонт, який спочатку приховував свою віру, згодом не побоявся підтримати ув'язненого Трофима. За церковним переданням, усі троє загинули мученицькою смертю.

"Апостроф" розповідає, ким були святі Трофим, Савватій і Доримедонт, які народні традиції пов'язували з 19 вересня, а також про те, які заборони існували в народі.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Історія святих мучеників Трофима, Савватія і Доримедонта

Святі Трофим і Савватій жили в III столітті, за часів правління римського імператора Проба. За церковним переданням, вони прибули до Антіохії Писидійської саме тоді, коли в місті відбувалося язичницьке свято на честь бога Аполлона.

Під час святкування місцеві жителі приносили жертви ідолам. Трофим і Савватій не підтримали язичницьких обрядів і почали молитися за людей, які, на їхню думку, віддалилися від істинної віри.

Їх помітили та привели на суд до правителя Аттика. Чоловіки відкрито визнали себе християнами, а на вимогу зректися Христа відповіли відмовою.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Після цього святих піддали тортурам. Савватія мучили настільки жорстоко, що він помер від отриманих страждань. Трофима ж вирішили відправити до міста Синада у Фригії, де на нього чекали нові випробування.

 

За переказом, святого змусили три дні йти в залізному взутті з гострими цвяхами всередині. Його били та піддавали іншим тортурам, намагаючись змусити відмовитися від християнської віри. Однак Трофим залишався непохитним.

У Синаді жив сенатор Доримедонт. Він таємно сповідував християнство й дізнався про страждання Трофима у в'язниці. Доримедонт приходив до мученика, промивав його рани, перев'язував їх і надавав усю можливу допомогу.

Згодом язичники помітили, що сенатор не бере участі в їхніх обрядах. Коли Доримедонта запитали про причину, він відкрито заявив, що є християнином і не поклонятиметься язичницьким богам.

Після цього його також заарештували та піддали тортурам. За церковним переданням, Трофима і Доримедонта кинули до диких звірів, але тварини не завдали їм шкоди.

Зрештою обох мучеників стратили мечем. Церква зберегла пам'ять про Трофима, Савватія і Доримедонта як про людей, які не зреклися своєї віри навіть під загрозою смерті. 

Історія святих Трофима, Савватія і Доримедонта пов'язана не лише з мужністю перед обличчям переслідувань. У ній окремо звертають увагу на підтримку ближнього.

Трофим і Савватій не приховували своїх переконань, хоча розуміли, що це може призвести до покарання. Доримедонт спочатку таємно сповідував християнство, але не залишив Трофима самого у в'язниці.

Коли сенатор зрозумів, що допомога мученику може викрити його самого, він усе одно продовжив підтримувати Трофима. Згодом Доримедонт відкрито визнав свою віру.

Тому в церковній традиції пам'ять цих святих пов'язують із вірністю Христу, духовною стійкістю та готовністю не залишати людину в біді.

Народні традиції 19 вересня

У народному календарі середина вересня була часом завершення основних польових робіт і підготовки господарства до холодів. Люди збирали залишки врожаю, заготовляли овочі та фрукти, впорядковували комори й готували запаси на зиму.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

З 19 вересня також пов'язували окремі звичаї пасічників. У деяких народних описах згадується так звана Бджолина дев'ятина — період, коли господарі перевіряли вулики та готували бджолині сім'ї до зимівлі.

Пасіку оглядали, за потреби утеплювали вулики й стежили, щоб бджолам вистачило корму на холодний сезон. Водночас немає підстав вважати, що ці дії були обов'язковим церковним обрядом саме 19 вересня.

 

У народі також існувало повір'я, що цього дня не варто скупитися на мед. Люди могли пригощати ним рідних, сусідів і гостей, пов'язуючи щедрість із добробутом та удачею в майбутньому.

Такі звичаї належать до народної культури й не є приписами Православної церкви.

Народні прикмети про погоду 19 вересня

Вересень в українській традиції вважався перехідним місяцем, коли за погодою та станом дерев намагалися передбачити майбутню осінь і зиму.

Серед народних прикмет, пов'язаних із 19 вересня, називали такі:

  • якщо цього дня тепло й сонячно — осінь буде довгою та теплою;
  • якщо вранці з'явилися перші заморозки — невдовзі прийде стійке похолодання;
  • якщо листя осики падає лицевим боком догори — зима буде холодною;
  • якщо листя осики опадає зворотним боком догори — зиму очікували м'яку;
  • якщо листя падає по-різному, однією й іншою стороною — зима, за повір'ями, буде помірною;
  • якщо дме сильний вітер — чекали холодної та вітряної зими.

 

Що не можна робити 19 вересня

19 вересня в цьому році припадає на суботу, тому цього дня немає обов'язкового щотижневого посту. Спеціальних церковних заборон на прибирання, прання, приготування їжі чи іншу хатню роботу також не встановлено.

У народі радили не сваритися, не ображати інших і не відмовляти в допомозі. Такі настанови пов'язували з пам'яттю про мучеників, які залишалися вірними своїм переконанням і підтримували одне одного.

Окремі календарі містять твердження, що 19 вересня не можна починати важливі справи, працювати після заходу сонця або відмовлятися пригощати інших медом. Однак це народні повір'я, а не церковні правила ПЦУ.

Не варто також сприймати церковне свято як день, коли будь-яка робота автоматично вважається гріхом. Важливіше не нехтувати молитвою, не завдавати шкоди ближнім і не перетворювати народні прикмети на обов'язкові заборони.

Що треба зробити 19 вересня

Цього дня віряни можуть звернутися в молитві до святих мучеників Трофима, Савватія і Доримедонта, попросити зміцнення у вірі, витримки та допомоги у складних життєвих обставинах.

За можливості можна відвідати храм, помолитися за рідних і близьких, згадати людей, які потребують підтримки.

Добре приділити увагу літнім родичам, допомогти сусідам, поділитися продуктами або іншими необхідними речами з тими, хто опинився у скруті.

У господарстві можна продовжити сезонні роботи: зібрати врожай, підготувати запаси, перевірити приміщення перед холодами. Якщо є пасіка, варто подбати про підготовку вуликів до зими.

Пам'ять Трофима, Савватія і Доримедонта нагадує про те, що віра проявляється не лише в словах. Вона також виявляється у здатності вистояти перед випробуваннями, підтримати людину в біді та не відмовитися від власних переконань через страх.

Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 17 вересня і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.

Завантаження...