20 вересня — яке сьогодні церковне свято, кому моляться цього дня, традиції та прикмети

У неділю, 20 вересня, Православна Церква України вшановує пам'ять святого мученика та сповідника великого князя Михаїла Чернігівського і боярина його Теодора, чернігівських чудотворців. Цього ж дня згадують великомученика Євстафія Плакиду, його дружину Феопістію та синів Агапія і Феопіста.  

Історії цих святих пов'язані з різними часами та обставинами. Князь Михаїл і боярин Теодор загинули в Орді у 1245 році, відмовившись виконати вимогу поклонитися язичницьким ідолам. Євстафій Плакида, за церковним переданням, жив значно раніше — у перші століття християнства — і пройшов через втрату родини, поневіряння та мученицьку смерть.

"Апостроф" розповідає, ким були святі, які традиції пов'язували з 20 вересня, а також які прикмети й заборони існували в народі.

Історія та духовний подвиг Михаїла Чернігівського та боярина Теодора

Михаїл Всеволодович походив із князівського роду Рюриковичів. Він жив у XIII столітті, був князем Чернігівським, а згодом посідав київський престол.

Його життя припало на період монгольської навали, коли руські князівства зазнавали нападів, а правителі були змушені шукати способи зберегти свої землі та населення.

Після захоплення Києва військами хана Батия князь Михаїл залишився одним із правителів, які намагалися втримати свої позиції в умовах залежності від Золотої Орди. За церковним переданням, він вирушив до Орди разом зі своїм боярином Теодором.

Перед входом до ханської ставки від них вимагали пройти через вогонь і поклонитися язичницьким святиням. Михаїл відмовився виконати цю вимогу, пояснивши, що як християнин не може поклонятися ідолам.

За переказом, князеві пропонували зберегти життя, якщо він погодиться виконати обряд. Однак Михаїл залишився непохитним у своїй вірі.

За церковною традицією, його стратили 20 вересня 1245 року. Після цього боярин Теодор також відмовився від поклоніння язичницьким богам і був убитий.

Мощі святих згодом перенесли до Чернігова, а пам'ять про князя Михаїла та боярина Теодора збереглася в православній традиції як приклад вірності християнській вірі перед лицем смерті.

Історія великомученика Євстафія Плакиди та його родини

Цього ж дня Церква вшановує великомученика Євстафія Плакиду, його дружину Феопістію та синів Агапія і Феопіста.

За церковним переказами, до хрещення Євстафій носив ім'я Плакида й був римським воєначальником. Він вирізнявся хоробрістю, однак водночас був милосердним і допомагав нужденним.

Одного разу під час полювання Плакида переслідував оленя. Між рогами тварини він побачив хрест із розп'яттям Ісуса Христа. За переказом, після цього видіння майбутній святий почув заклик прийняти християнську віру.

Плакида охрестився разом зі своєю дружиною та синами. Після хрещення він отримав ім'я Євстафій, його дружина стала Феопістією, а діти — Агапієм і Феопістом.

Подальша доля родини в житії описується як низка тяжких випробувань. Євстафій утратив майно, розлучився з дружиною та дітьми й тривалий час жив у скруті. За переказом, він не знав, що його родина залишилася живою, а члени сім'ї також не знали, що інші врятувалися.

Через багато років Євстафій повернувся до військової служби. Однак за правління імператора Адріана, коли від нього вимагали принести жертву язичницьким богам, він відмовився.

За церковним переданням, Євстафія разом із дружиною та синами засудили до смерті. Їх помістили в розпечену мідну статую бика, де вони загинули, залишившись вірними Христу.

Історія Євстафія та його родини ґрунтується на церковній житійній традиції. Її головними темами є християнська віра, випробування, родинна єдність і готовність залишатися вірним своїм переконанням. 

Як проповідує ПЦУ, пам'ять Михаїла Чернігівського, боярина Теодора та родини Євстафія пов'язана з темою духовної стійкості. Святі, за церковним переданням, опинилися в обставинах, коли могли врятувати життя, відмовившись від своєї віри. Однак вони не погодилися на це.

Історія Михаїла та Теодора також нагадує про відповідальність людини за власний вибір. Князь відмовився від поклоніння язичницьким святиням, а його боярин згодом повторив цей крок.

Водночас житіє Євстафія звертає увагу на випробування, які можуть випасти на долю родини. У церковній традиції його сім'я постає як приклад спільної віри та відданості Христу.

Народні традиції 20 вересня

У народному календарі середина вересня була часом завершення багатьох сільськогосподарських робіт і підготовки до осені. Люди збирали врожай, робили запаси, впорядковували господарські приміщення та готувалися до холодів.

20 вересня в окремих місцевостях називали днем Остапа-вітряка. Цю назву пов'язували з великомучеником Євстафієм, ім'я якого в народній традиції могло змінюватися. Особливу увагу цього дня приділяли вітру та його напрямку.

Селяни спостерігали за погодою, адже вітер у вересні мав значення для завершення польових робіт, сушіння врожаю та підготовки сіна.

У деяких народних описах також згадують звичай стежити за цибулинами та ялиновими шишками. За їхнім виглядом намагалися передбачити, якою буде майбутня зима.

Такі звичаї є частиною народного календаря. Вони не належать до обов'язкових церковних обрядів і не визначають, як саме віряни мають проводити цей день.

Народні прикмети про погоду 20 вересня

Наші предки уважно стежили за вітром, хмарами, листям на деревах та іншими природними явищами. Серед прикмет, які пов'язували з 20 вересня, були такі:

• якщо цього дня дме сильний вітер — осінь буде вітряною;
• якщо погода тепла й сонячна — чекали тривалого осіннього тепла;
• якщо йде дрібний дощ — за народними спостереженнями, негода могла затягнутися;
• якщо на цибулині багато лушпиння — зиму очікували холодну;
• якщо ялинові шишки ростуть низько — вірили, що морози прийдуть рано;
• якщо шишки розташовані високо на дереві — очікували сильних холодів пізніше взимку. 

Що не можна робити 20 вересня

20 вересня в цьому році припадає на неділю. Цього дня немає обов'язкового щотижневого посту, а спеціальної церковної заборони на хатню роботу не встановлено.

Тому можна прибирати, прати, готувати їжу, працювати та займатися необхідними справами. Не варто вважати, що будь-яка робота у свято автоматично є гріхом.

У народі цього дня радили не сваритися, не ображати рідних і не вступати в конфлікти. Також намагалися не бути скупими та не відмовляти людям у допомозі.

Окремі народні календарі містять заборони, пов'язані з грошима, хатньою роботою або початком нових справ. Однак такі твердження не є правилами ПЦУ.

Насамперед цього дня варто уникати злоби, пліток, обману та вчинків, які можуть завдати шкоди іншій людині.

Що треба зробити 20 вересня

У день пам'яті святих Михаїла Чернігівського, боярина Теодора та великомученика Євстафія можна помолитися за захист родини, мир і духовну стійкість.

За можливості варто відвідати храм, взяти участь у богослужінні та звернутися до святих із проханнями про допомогу в складних обставинах.

Добре приділити увагу близьким, підтримати літніх родичів, допомогти людині, яка потребує допомоги, або просто знайти час для спокійної розмови з рідними.

У господарстві можна завершувати сезонні справи, збирати врожай, готувати запаси та впорядковувати подвір'я перед холодами.

Пам'ять святих цього дня нагадує про важливість вірності, мужності та відповідальності за власні вчинки. Історії Михаїла, Теодора та родини Євстафія також звертають увагу на те, як важливо підтримувати близьких і не втрачати віру під час життєвих випробувань.

Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 17 вересня і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.